ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/1452/11 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Терлецькому Євгену Броніславовичу,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці
до: Приватного виробничо-комерційного підприємства «Техінвестсервіс»
про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
ВСТАНОВИВ :
25 березня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці) звернулося в суд з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Техінвестсервіс» (ВВКП «Техінвестсервіс», Підприємство) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 29356 грн. 71 коп.
Зазначали, що ВВКП «Техінвестсервіс» зареєстроване в УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. У зв’язку із тим, що відповідач своєчасно не сплачував страхові внески, утворилась заборгованість зі сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені в загальній сумі 29356 грн. 71 коп.
Посилаючись на те, що несплата заборгованості тягне за собою ненадходження коштів до відповідного фонду та порушує інтереси держави у системі пенсійного забезпечення, вимоги фонду відповідачем не виконані та в установленому порядку не оскаржені, – просили стягнути з відповідача суму заборгованості на їх користь в судовому порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці – завідувач юридичного сектору ОСОБА_1 (довіреність а.с.30) позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані в матеріали справи докази.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був двічі належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах адміністративної справи.
Проте, відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги. За таких умов, думка відповідача відносно заявленого позову суду не відома.
Відповідно до вимог ст. 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.
Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.
Так, відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно положень частини другої статті 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст. 1 Закону №1058).
Платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру (ст. 15 Закону №1058).
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Як встановлено судом, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Техінвестсервіс» зареєстроване реєстраційною палатою Вінницької міської ради 02 лютого 1999 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (а.с.6).
Разом із тим судом встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Всупереч вимог статті 20 Закону, відповідач не сплатив у повному обсязі суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в зв’язку з чим, виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по червень 2009 в загальній сумі 21274 грн. 88 коп., що стверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з вересня 2008 року по червень 2009 року (а.с.8-14).
Крім того, підпунктом 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 року №64/8663 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Невиконання вимог щодо вчасної сплати самостійно визначених Товариством сум страхових внесків, стало підставою для нарахування йому позивачем штрафних санкцій та пені.
Так, рішенням про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) стартовиком страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 18 березня 2010 року №284 до Товариства застосована фінансова санкція в розмірі 1236,98 грн. та нарахована пеня в розмірі 6844,85 грн. (а.с.27);
Дане рішення отримане відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах адміністративної справи (а.с.17).
В подальшому рішення відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось, тобто на даний час є узгодженими. При цьому варто зазначити, що за даного предмету спору в частині прийнятих рішень, суд не оцінює їх правомірність, що свідчило б про вихід за межі позовних вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення, яка спрямована на здійснення державного контролю за своєчасною сплатою страхових внесків.
Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку, що формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно та інших узгоджених зобов’язань. Дані картки особового рахунку є підставою для застосування зазначених фінансових санкцій (а.с.18-21).
Також в матеріалах справи містяться корінці вимог від 12.05.2009 року за №Ю-10, від 07.07.2009 року за №Ю-10 та від 06.08.2009 року за №Ю-10, які отримані відповідачем в особі його посадових осіб, що стверджують підписи на самих корінцях вимог.
Таким чином, заборгованість на момент розгляду справи складає 29356,71 грн.
Розмір заборгованості є узгодженим, так як сформований на підставі самостійно поданих Підприємством звітів та узгодженого рішення про застосування фінансових санкцій.
Доказів в спростування заявлених позовних вимог відповідач не подав, заборгованість на час розгляду справи не сплатив.
Статтею 23 Закону №1058-ІV встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 29356,71 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Техінвестсервіс» (2-й пров. Громова, м. Вінниця, 21000) на користь Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (вул. 50-річчя Перемоги, 7, м. Вінниця, 21100) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 29356 (двадцять дев’ять тисяч триста п’ятдесят шість) грн. 71 (сімдесят одна) коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя (підпис) Чудак Олеся Миколаївна
з оригіналом згідно
Суддя
Секретар