ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2011 р. Справа № 18/124/11
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д. , суддя Терещенко О.І.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідачів - 1) не з'явився, 2) не з"явився
третьої особи - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1601 П/1-18) на рішення господарського суду Полтавської області від 15.03.11 року у справі № 18/124/11
за позовом Колективного підприємства Виробничо-торговельного підприємства "Крістіна", м. Комсомольськ,
до 1) Комсомольської міської ради, м. Комсомольськ Полтавської області, 2) Виконавчого комітету Комсомольської міської ради, м. Комсомольськ Полтавської області,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест", м. Кременчук Полтавської області,
про стягнення 10200,00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Колективне підприємство виробничо-торговельного підприємства "Крістіна", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідачів, Комсомольської міської ради (перший відповідач), Виконавчого комітету Комсомольської міської ради (другий відповідач), в солідарному порядку 10200,00 грн. Підставою для позову позивач вважає порушення його прав як співвласника незавершеного будівництва житлового будинку.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.01.2011 року було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест", м. Кременчук.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.03.2011 року у справі № 18/124/11 (суддя Білоусов С.М.) відмовлено в задоволенні позову до Комсомольської міської ради Полтавської області, відмовлено в задоволенні позову до Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області.
Позивач не погодився з цим рішенням господарського суду першої інстанції, оскільки вважає його необгрунтованим та незаконним, вважає також, що суд при винесенні рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не вказав, в чому полягає протиправність дій відповідачів, спростовується змістом позовної заяви.
Також вказує на те, що між позивачем і відповідачами не існує публічно-правових відносин з приводу спору, а тому рішення Комсомольської міської ради Полтавської області від 16.06.2005 р. «Про пайову участь у будівництві житлового будинку будівлі № 20 з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Леніна»не має суттєвого правового значення.
Визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області № 615 від 03.10.2005 р. «Про надання дозволу ТОВ «Житлоінвест»на розробку проекту будівництва дев'ятиповерхового житлового будинку по вулиці Леніна»для вирішення спору між сторонами у справі, на думку позивача, також не вимагається, оскільки позивач вказує на такі дії відповідачів, як складову частину в незаконному розпорядженні відповідачами чужою власністю.
Аналогічно, на думку позивача, мала бути надана судом оцінка дій відповідачів щодо укладення інвестиційних договорів, за умовами яких останні розпорядилися чужою власністю, оскільки, будучи лише одним з співвласників незавершеного будівництва, відповідачі без згоди та відома інших співвласників, уклавши договори, розпорядилися чужою власністю.
Крім того, зазначає, що представник позивача Кириченко Г.В. не могла з'явитися до господарського суду Полтавської області для участі у розгляді справи, оскільки у той же час за її участю Комсомольський міський суд Полтавської області розглядав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Також звертає увагу на те, що позивач не мав можливості до 15.03.2011 року (дата ухвалення господарським судом рішення по справі) заявити обґрунтоване клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення розміру позовних вимог (розміру майнової шкоди) у зв"язку з тим, що витребувані ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.01.2011 року докази представник третьої особи - ТОВ «Житлоінвест»надав лише в судовому засіданні 15.03.2011 року.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 12.05.2011 року на 11:30 год.
12.05.2011 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої позивач просить доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса та поставити на вирішення експертизи питання, перелічені у клопотанні.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання. дійшла висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на таке.
Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз"яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
В суді першої інстанції у позивача не виникало питань, які б потребували спеціальних знань та роз"яснення при вирішенні спору, клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи ним в суді першої інстанції не заявлялось, також ним не доведено поважності причин незаявлення такого клопотання та необхідності призначення судової будівельно-технічної експертизи в апеляційній інстанції.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що витребувані ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.01.2011 року докази представник третьої особи - ТОВ «Жітлоінвест»надав лише в судовому засіданні 15.03.2011 року, не можуть братися до уваги, так як позивачем в судовому засіданні 15.03.2011 року не заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, і питання щодо проведення вказаної експертизи перед місцевим господарським судом позивачем та іншими учасниками не ставилося взагалі.
Тобто позивач з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін в господарському процесі не скористався наданими йому ГПК України правами для вирішення місцевим господарським судом питання щодо проведення будівельно-технічної експертизи.
Також на адресу Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із його хворобою.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин та не зазначено з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином нез"явлення позивача унеможливить розгляд даної справи.
Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що КП КВП «Крістіна»під час розгляду справи в суді першої інстанції не надало доказів, якими б підтверджувались неправомірність прийнятих рішень Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради та Комсомольською міською радою. Відсутність зазначених доказів виключає порушення з боку зазначених органів.
Також вказує на те, що апелянтом не надано документів, якими б підтверджувалося право спільної власності на майно, а тому, з урахуванням абзацу 2 частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», дії щодо розпорядження майном з боку міської ради та її виконавчого комітету були законними і не суперечили вимогам чинного законодавства України.
Крім того, зазначає, що відсутність клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи з боку представника позивача було підставою для господарського суду першої інстанції відхилити клопотання про відкладення розгляду справи та прийняти рішення на підставі наявних матеріалів.
Також зазначає, що мотиви неявки представника позивача під час розгляду справи в господарському суді Харківської області є необгрунтованими, оскільки про розгляд справи сторони були повідомлені завчасно і представник КП КВП «Крістіна»мала достатньо часу для вжиття заходів щодо врегулювання цього питання.
Другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що КП КВП «Крістіна»не довело належними доказами неправомірність прийнятих рішень виконавчим комітетом та Комсомольської міської ради. Відсутність зазначених доказів виключає порушення з боку зазначених органів.
Також вказує на те, що апелянтом не надано документів на підтвердження у нього права у спільній власності на майно, а тому, з урахуванням абзацу 2 частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», дії щодо розпорядження майном з боку міської ради та її виконавчого комітету були законними і не суперечили вимогам чинного законодавства України.
Крім того, зазначає, що відсутність клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи з боку представника позивача свідчить про законність відхилення господарським судом першої інстанції клопотання позивача про відкладення розгляду справи та прийняти рішення на підставі наявних матеріалів.
Також зазначає, що мотиви неявки представника позивача під час розгляду справи в господарському суді Харківської області є необгрунтованими, оскільки про розгляд справи сторони були повідомлені завчасно і представник КП КВП «Крістіна»мала достатньо часу для вжиття заходів щодо врегулювання цього питання.
Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6115818635951 та №6115818635943, № 6115818635935 та №6115818635927 про вручення ним копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 20.04.1993 року між Управлінням по інвестиціях і будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради, замовником, та Колективним підприємством виробничо-торгівельне підприємство "Крістіна", забудовником, був укладений договір № 2/Д, за умовами якого забудовник інвестував грошові кошти в сумі 25 584 000 крб. в будівництво 195,5 кв. м загальної площі житла : дві 1-кімнатні квартири і три 2-кімнатні квартири багатоповерхового житлового будинку за адресою: Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Леніна, 20..
Відповідно до умов договору № 21Д по закінченню будівництва позивач мав отримати 195, 5 кв. м загальної площі житла: дві 1-кімнатні квартири і три 2-кімнатні квартири.
У 1995 року будівництво будинку, який є предметом вказаного договору, було законсервовано, у 2006 р. будівництво будинку відновилося, йому була присвоєна нова адреса: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, № 89. (дані обставини встановленні рішенням господарського суду Полтавської області від 20.11.2008р. по справі № 13/121).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає, що відповідачами вчинені незаконні дії по присвоєнню у власність об"єкту незавершеного будівництва, а саме:
прийняте рішення від 16.06.2005 року Комсомольською міською радою Полтавської області "Про пайову участь у будівництві житлового будинку будів. № 20 з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Леніна", відповідно до якого міська рада визначила своїм пайовим внеском в будівництво житлового будинку все незавершене будівництво без зазначення інших співвласників, оцінивши його вартість у 429 376, 47 грн. та передбачила обов'язок подальшої передачі у власність та оформлення права власності територіальної громади житлової площі, еквівалентної вартості такого пайового внеску міської ради;
прийняте рішення № 615 від 03.10.2005 р. виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області "Про надання дозволу ТОВ "Житлоінвест" на розробку проекту будівництва дев'ятиповерхового житлового будинку по вулиці Леніна";
укладені без згоди інших співвласників договір № 1/л та договір № 2/Л, за умовами яких відповідачі одноосібно розпорядилися спільною власністю (незавершеним будівництвом) на свою користь;
передачі Комсомольською міською радою Полтавської області без згоди інших співвласників незавершеного будівництва 174-х квартирного житлового будинку будів. № 20 та вбудовано-прибудованих приміщень по вул. Леніна, в м. Комсомольськ у власність ТОВ "Житлоінвест" за актом приймання-передачі від 27.06.2006 pоку;
розпорядження без згоди інших співвласників результатом інвестицій, а саме: передача у власність фізичних осіб квартир після введення житлового будинку та вбудовано - прибудованих приміщень в експлуатацію.
Однак, як вірно встановив місцевий господарський суд, позивач не зазначив, в чому саме полягає протиправність вищевказаних дій та доказів скасування рішень відповідачів, визнання недійсними договору № 1/л та договору № 2/Л (у визнанні цих договорів недійсними рішенням господарського суду Полтавської області від 05.02.2009р. по справі № 16/257 позивачу відмовлено як і відмовлено рішенням господарського суду Полтавської області по справі 13/121 від 20.11.2008 року про виконання зобов'язання в натурі).
Твердження позивача про те, що дані дії відповідачів є незаконними та винними, не підтверджене матеріалами справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідачів в солідарному порядку 10 200 грн. відшкодування шкоди.
Місцевий господарський суд вірно зазначив, що позовна заява не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, позивач вказував на неможливість на час подання позову визначити точний розмір матеріальної шкоди та повідомляв, що ним буде заявлено клопотання про призначення комплексної судової (будівельно-технічної) експертизи.
При цьому, на час розгляду справи в суді першої інстанції клопотання про призначення експертизи не позивачем не заявлялося, обґрунтований розрахунок сум, що заявлена до стягнення, не надавався.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з вимогами статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Також, як вірно зазначив місцевий господарський суд, в позовній заяві позивачем взагалі не зазначені норми матеріального права за якими повинна відшкодовуватися шкода (глава 82 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.
Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми , що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв"язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Вина є суб‘єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Проте, позивач, пред"являючи позов про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 10 200 грн. відшкодування шкоди, не довів таких елементів складу господарського правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв"язок між поведінкою відповідачів та спричиненням збитків саме у розмірі 10 200,00 грн., а також наявність шкоди саме в цьому розмірі.
А тому місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову
У зв"язку з цим, доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не вказав, в чому полягає протиправність дій відповідачів, спростовується змістом позовної заяви, є необгрунтованими.
При цьому, місцевий господарський суд цілком правомірно не застосовав позовну давність, заявлену другим відповідачем у відзиві, оскільки вимоги позивача є безпідставними не за наслідками спливу строку позовної давності, а по суті, за відсутності факту заподіяння шкоди позивачу та порушення його прав.
Позивач в апеляційній скарзі вказує на те, що між позивачем і відповідачами не існує публічно-правових відносин з приводу спору, а тому рішення Комсомольської міської ради Полтавської області від 16.06.2005 р. «Про пайову участь у будівництві житлового будинку будівлі № 20 з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Леніна»не має суттєвого значення.
Визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області № 615 від 03.10.2005 р. «Про надання дозволу ТОВ «Житлоінвест»на розробку проекту будівництва дев'ятиповерхового житлового будинку по вулиці Леніна»для вирішення спору між сторонами у справі, на думку позивача, також не вимагається, оскільки він вказує на такі дії відповідачів, як на складову частину в незаконному розпорядженні відповідачами чужою власністю.
Аналогічно, на думку позивача, мала бути надана судом оцінка дій відповідачів щодо укладення інвестиційних договорів, за умовами яких останні розпорядилися чужою власністю, скільки, будучи лише одним з співвласників незавершеного будівництва, відповідачі без згоди та відома інших співвласників, уклавши договори, розпорядилися чужою власністю.
Однак, колегія суддів не може погодитися з такими твердженнями, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
А тому, рішення органу місцевого самоврядування, яке не скасовано або не визнано незаконними у встановленому законодавством порядку, вважається правомірним та є обов"язковим до виконання.
Отже, відсутність доказів скасування рішення Комсомольської міської ради Полтавської області від 16.06.2005 р. «Про пайову участь у будівництві житлового будинку будівлі № 20 з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Леніна»та рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області № 615 від 03.10.2005 р. «Про надання дозволу ТОВ «Житлоінвест»на розробку проекту будівництва дев'ятиповерхового житлового будинку по вулиці Леніна»свідчить про відсутність такого елементу складу господарського правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача шкоди.
Також позивач в апеляційній скарзі вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та зазначає, що представник позивача Кириченко Г.В. не могла з'явитися до господарського суду Полтавської області для участі у розгляді справи, оскільки у той же час за її участю Комсомольський міський суд Полтавської області розглядав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Однак, колегія суддів вважає такі посилання необгрунтованими, так як позивача було належно повідомлено про всі судові засідання місцевого господарського суду у даній справі, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №3600108078748 (а.с. 37) та №3600108390350 (а.с. 81) про вручення йому копій відповідних ухвал.
У зв"язку з цим, у позивача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, надання письмових пояснень, заявлення клопотань.
При цьому, позивачем не було доведено, яким чином нез"явлення його представника у судові засідання унеможливить розгляд даної справи в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду господарського суду Полтавської області від 15.03.2011 року у справі № 18/124/11 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.
Суддя (підпис) Білоконь Н. Д.
Суддя (підпис) Терещенко О.І.
Повний текст постанови складено 17.05.2011 року.
Згідно з оригіналом
секретар суду Мухіна Н.Ю.
18.05.11