ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.09.06р. | Справа № А17/121 |
12.09.2006р. Справа №А17/121
За позовом Дочірнього підприємства “Эра-1”, м. Нікополь Дніпропетровської області
до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь Дніпропетровської області
про визнання протиправними рішень
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Базилевич Ю.О., довіреність № 14 від 13.12.2005р., юрисконсульт; Лукаш Т.І., довіреність № 18 від 11.09.2006р., головний бухгалтер;
від відповідача: Багно Ю.В., довіреність № 41 від 16.08.2006р., завідувач сектору; Сотникова С.В., довіреність № 15 від 13.03.2006р., головний державний податковий інспектор-ревізор.
Суть спору:
Дочірнє підприємство “Эра-1” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання протиправними актів ненормативного характеру —рішень Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції (у подальшому —відповідач) про донарахування фіксованого сільськогосподарського податку і штрафних санкцій № 0002312342/0/40924 від 18.10.2005р., № 0002312342/1/44492 від 14.11.2005р., № 0002312342/2/2171 від 24.01.2006р., № 0002312342/3/13639 від 06.04.2006р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в акті перевірки і в податкових повідомленнях-рішеннях відповідач дійшов хибного висновку про не включення позивачем до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку площі орендованої земельної ділянки у розмірі 79,08 га, тобто позивач вважає, що сума фіксованого сільськогосподарського податку була донарахована позивачеві повторно. Також позивач зазначає, що у спірних рішеннях відповідача міститься посилання на донарахування фіксованого податку, в той час як Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ не передбачає такого загальнодержавного податку (збору). Крім того, позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ні за змістом, ні за формою не відповідають вимогам Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (у подальшому —Закон № 2181).
Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що позивачем було невірно визначено об’єкт оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку, а саме в розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2-ге півріччя 2004р. і 1-й квартал 2005р. не включено площу орендованої земельної ділянки 79,07 га, в той час як договір оренди земельної ділянки між позивачем і Нікопольською районною державною адміністрацією діє з 01.01.2003р. до 31.12.2004р. і пролонгується за відсутності письмових повідомлень сторін договору про його припинення. Також відповідач посилається на те, що форма спірних податкових повідомлень-рішень повністю відповідає Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому Наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006р. провадження у справі № А17/121 було зупинено на підставі клопотання відповідача у зв’язку з необхідністю подання витребуваних судом доказів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2006р. провадження у справі № А17/121 було поновлено у зв’язку з тим, що відпали обставини, які зумовили його зупинення.
Клопотанням від 12.09.2006р. позивач уточнив свої позовні вимоги і просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення відповідача № 0002312342/0/40924 від 18.10.2005р., № 0002312342/1/44492 від 14.11.2005р., № 0002312342/2/2171 від 24.01.2006р., № 0002312342/3/13639 від 06.04.2006р.
У судовому засіданні 12.09.2006р. за згодою представників сторін була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідачем проведено комплексну планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р., за результатами якої був складений Акт від 10.10.2005р. №152/23-1-24444090.
Актом перевірки було встановлено, зокрема, порушення ст. 3 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998р. № 320-ХІV (у подальшому —Закон “Про фіксований податок”), в результаті чого було занижено податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 1012,97 грн., у тому числі 976,36 грн. у ІІ півріччі 2004р. і 36,61 грн. у І кварталі 2005р.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002312342/0/40924 від 18.10.2005р., яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з фіксованого податку у розмірі 1645,52 грн., у тому числі 1012,97 грн. —основний платіж, 632,55 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, керуючись ст. 5 Закону № 2181, позивач подав в адресу відповідача скаргу від 26.10.2005р., у задоволенні якої було відмовлено рішенням відповідача від 14.11.2005р.
Також за результати розгляду первинної скарги позивача відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0002312342/1/44492 від 14.11.2005р., яким сума донарахованого фіксованого сільськогосподарського податку була залишена без змін.
Не погодившись з вказаним Рішенням про результати розгляду первинної скарги, позивач подав до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області скаргу від 24.11.2005р., у задоволенні якої було відмовлено Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 17.01.2006р.
Також відповідачем було винесене нове податкове повідомлення-рішення № 0002312342/2/2170 від 24.01.2006р., яким позивачеві було визначено суму податкового зобов’язання з фіксованого податку у розмірі 1868,85 грн., у тому числі 1135,01 грн. —основний платіж, 733,84 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись із зазначеними Рішеннями про результати розгляду скарг, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації України.
За результатами розгляду скарги позивача ДПА України відповідач виніс нове податкове повідомлення-рішення № 0002312342/3/13639 від 06.04.2006р., яким визначив позивачеві податкове зобов’язання з фіксованого податку у розмірі 1689,45 грн., у тому числі 1012,97 грн. —основний платіж, 676,48 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- в акті перевірки (арк. 16) зазначено, що позивачем було невірно визначено об’єкт оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, а саме в розрахунку цього податку за ІІ півріччя 2004р. і 1 квартал 2005р. не включено площу орендованої земельної ділянки у розмірі 79,07 га, уточнюючий розрахунок до відповідача не подавався;
- у відповідності з Довідкою Нікопольського районного відділу земельних ресурсів від 22.01.2004р. станом на 01.01.2004р. у користуванні позивача на території Шевченківської сільської ради знаходяться землі загальною площею 3628,7 га, у тому числі, зокрема, 79,07 га ріллі (оренда не витребуваних паїв);
- у відповідності з Довідкою Нікопольського районного відділу земельних ресурсів від 04.04.2005р. станом на 01.04.2005р. у користуванні позивача на території Шевченківської сільської ради знаходяться землі загальною площею 932,99 га, у тому числі, зокрема, 79,07 га ріллі (оренда не витребуваних паїв);
- згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним між позивачем (орендар) і Нікопольською районною державною адміністрацією (орендодавець), орендодавець на підставі розпорядження голови Нікопольської державної адміністрації від 16.04.2004р. № 252-р надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 79,07 га (не витребувані земельні паї);
- довідкою Нікопольського районного відділу земельних ресурсів від 05.10.2005р. № 2709/4 підтверджено, що у користуванні позивача знаходиться орендована земельна ділянка площею 79,07 га згідно договору земельної ділянки, зареєстрованого 08.07.2004р. № 8. Термін дії договору з 01.01.2003р. по 31.12.2004р. Згідно п. 3.2 вказаного договору договір вважається продовженим до 31.12.2005р.;
- позивачем надано у матеріали справи докази сплати фіксованого сільськогосподарського податку протягом червня 2004р. –травня 2005р. (платіжні доручення).
Суд вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону “Про фіксований податок” об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку.
Згідно зі ст 5 Закону “Про фіксований податок” платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.
З наведеного вбачається, що у випадку збільшення площі сільськогосполарських угідь, що знаходяться у користуванні позивача, у тому числі на умовах оренди, він мав подати до відповідача уточнюючий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку.
Але відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що площа земельної ділянки у розмірі 79,07 га не була включена позивачем у розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку.
Крім того, неправомірними є посилання відповідача на те, що позивачем невірно визначений об’єкт оподаткування у розрахунках за ІІ півріччя 2004р. і І півріччя 2005р., оскільки як вбачається зі ст. 5 Закону “Про фіксований податок” розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється за рік, а не за півріччя або квартал, і уточнюється виключно у випадку необхідності.
У відповідності з ч.ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, відповідач не надав доказів, які б підтверджували заниження позивачем податкових зобов’язань з фіксованого сільськогосподарського податку.
Загальні та уточнюючі податкові розрахунки сільськогосподарського фіксованого податку, надані пвідповіачем у матеріали справи, не дають можливості зробити висновок про невірне визначення позивачем об’єкта оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, оскільки не містять відомостей, які б підтверджували необхідність подання позивачем уточнюючого розрахунку.
Тобто, висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, є необгрунтованими і непідтвердженими матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень чи окремих їх положень.
За наведених уточнених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення № 0002312342/0/40924 від 18.10.2005р., № 0002312342/1/44492 від 14.11.2005р., № 0002312342/2/2171 від 24.01.2006р., № 0002312342/3/13639 від 06.04.2006р. мають бути визнані неправомірними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Задовольнити адміністративний позов Дочірнього підприємства “Эра-1” повністю.
Визнати протиправними повністю податкові повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про донарахування фіксованого сільськогосподарського податку та штрафних санкцій № 0002312342/0/40924 від 18.10.2005р., № 0002312342/1/44492 від 14.11.2005р., № 0002312342/2/2171 від 24.01.2006р., № 0002312342/3/13639 від 06.04.2006р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Эра-1” (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 48/1, р/рахунок 2600830175989 у відділенні АК ПІБ м. Нікополь, МФО 30534, код ЄДРПОУ 24444090) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т.Г. Стрелець
25.09.2006р.