КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-32/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Харечко Л.К.       

Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                  Головуючий –суддя            Грибан І.О.

       судді                                       Парінов А.Б., Губська О.А.

           розглянув в порядку письмового провадження в залі суду  в м. Києві апеляційну скаргу УДАІ ГУМВС України в Одеській області на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 лютого 2010року у справі за позовом ОСОБА_2 до  інспектора Любашівського взводу ДПС старшого сержанта Шкурко Олександра Володимировича, третя особа  Управління ДАЇ Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності –

ВСТАНОВИВ:

           Позивач  звернувся в суд з  позовом до інспектора Любашівського взводу ДПС старшого сержанта Шкурко Олександра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

           Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2010року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

           Не погоджуючись із прийнятим в справі  рішенням третя особа  подала апеляційну скаргу, в якій , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення  яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

           Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.

           Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.

           Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           З матеріалів справи вбачається та правомірно встановлено судом першої інстанції, що 26 травня 2009 р.  відповідачем  винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої позивач 26.05.2009р. ,керуючис автомобілем марки «Мерседес»д/з СВ 0101 АЕ, перевищив встановлену швидкість руху на 43 км/год , рухався зі швидкістю 153 км/год, чим порушив п. 12.9-б Правил дорожнього руху України. Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

           Суд першої інстанції , задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову виходив з того, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності  притягнення позивача до адміністративної відповідальності та законності прийнятої постанови.  

           Колегія суддів не може не погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

           Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

 Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Згідно ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.

           Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин  ( дата, час, місце, суть вчиненого правопорушення),  установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

           Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана постанова не відповідає  вимогам ст.283 КУпАП, оскільки не містить а ні часу, а ні місця вчинення правопорушення.

           Позивач не визнав своєї вини та  зазначив, що з протоколом не згодний.

           Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються.

           З аналізу вказаної правової норми випливає, що,  для застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, відповідачу необхідно встановити та підтвердити доказами факт допущення ним зазначеного правопорушення.

           Відповідачем не було зібрано об’єктивних доказів  на підтвердження вини позивача, окрім показників вимірювального приладу, свідоцтво про повірку якого суду надано не було, та не доведено правомірність його використання для фіксування правопорушень.

 Доводи третьої особи, викладені в апеляційній скарзі,  висновків суду першої інстанції не спростовують .

 Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтверджених доказами,  колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

 Керуючись ст.ст. 160,  197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу третьої особи УДАІ ГУМВС України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 лютого 2010року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя                                                                                                  А.Б.Парінов

Суддя                                                                                                  О.А.Губська