КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2583/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Пінкевич Н.С.  

Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

          Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 Головуючий-суддя              Грибан І.О.

 судді                                      Петрик І.Й., Губська О.А.

розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі  Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі  Київської області про визнання відмови неправомірною, зобов’язання провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії –

В С Т А Н О В И В :

             В даній справі постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2010 року позов задоволено частково.

            Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

             Крім того, апелянт заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, вважаючи поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження те, що копію постанови отримав  31.01.2011 року.

           Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також  прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

            З матеріалів справи вбачається, що Києво-Святошинським районним судом Київської області оскаржуване судове рішення постановлене у відсутність представника відповідача. В матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення копії постанови відповідачу. Апелянт зазначає, що копію постанови отримав  20.12.2010 року.

            Оскільки, апеляційну скаргу відповідач подав 29 грудня 2011 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду апелянтом не пропущено і відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо його поновлення.

            Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення,  виходячи з наступного.

             Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

             Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

           Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що при розрахунку розміру доплати до пенсії позивачу, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(редакція від 18.11.2004 р., чинній у 2010 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Також, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

           При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

          Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

          Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

          За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

            На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у оскаржуваній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

          Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

          Апеляційну  скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі  Київської області –залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2010 року  –  без змін.

          Ухвала  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя                                                                                                І.Й.Петрик

Суддя                                                                                                О.А.Губська