РІШЕННЯ
іменем України
14 травня 2007 р. № 2-518-2007
Мар*їнський районний суд в складі:
головуючого судді Міненко Л.А.
при секретарях: Агаркової Т.С. і Харькової Л.Н.,
за участю позивальниці ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2
представника Управління пенсійного Фонду України в Марийському районі
Балалаєвой Н.М. , розглянувши в судовому засіданні в суді в м. Мар*їнка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Марийському районі Донецької області про стягнення недоплаченої пенсії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_33вернулася до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Марийському районі Донецької області виплатити їй суму пенсії, що була недоплачена їй за період з 17.04.2002 р. по 31.08.2004 р. у розмірі - 3345, 09 грн. і зобов'язати нарахувати грошову компенсацію на цю суму, стягнувши з відповідача судові витрати - судовий збір - 51 грн., і витрати по ІТЗ розгляду справи в суді в розмірі 30 грн.
Свої позовні вимоги позивальниця обгрунтувала тим, що 17.04.2002 р. їй була призначена пенсія за віком. При призначенні і виплаті їй пенсійних виплат в період з 17.04.2002 р. по 31.08.2004 р. Управління ПФУ в Марийському районі керувалося нормативними документами і інструкціями, які суперечать Конституції України і Законам України про прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, а саме: їй виплачувалася пенсія щомісячно в період:
з 17.04.02 р. по 31.06.03 р. в сумі 141, 90 грн
з 01.07.03 р. по 31.12.03 р. в сумі 150, 00 грн.
з 01.01.04 р. по 31.05.04 р. в сумі 168, 00 грн.
з 01.06.04 р. по 31.07.04 р. в сумі 170, 52 грн.,
в серпні 2004 р. в сумі 202, 87 грн.
Індексація їй виплачувалася в червні і в липні 2004 р. в сумі 2, 52 грн, а в серпні 2004 р. в сумі 4, 87 грн.
Позивальниця вказала також в своїй позовній заяві, що згідно зі ст. 46 Конституції України, пенсії і інші види соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, який законодавством України був встановлений для осіб, що втратили працездатність, в наступних розмірах: з 01.01.02 р. у розмірі 268 грн. з 01.01.03 р. також у розмірі 268 грн., з 27.05.04 р. - у розмірі 284, 69 грн.. Фактично пенсія позивальниці була виплачена в наступних розмірах: у квітні 2002 р. -66.22.грн., з 1.05.2002 р. по 1.07.2003 р. - у розмірі 141, 90 грн., з 01.07.2003 р. по 01.01.2004 р. - по 150, 0 грн, з 01.01.2004 р. по 01.06.04 р. - у розмірі 168 грн., в червні і липні 2004 р. по 170, 52 грн, в серпні 2004 р. - 202, 87 грн., у зв'язку з чим недоплата склала в загальній сумі - 3345, 09 гривень, яку позивальниця просила зобов'язати УПФ Марийського району виплатити на її користь з нарахуванням і виплатою на цю суму компенсації.
У судовому засіданні позивальниця і її представник підтримали свої позовні вимоги і просили їх задовольнити, пояснивши при цьому, що звернення позивальниці в УПФ Марийського району не було розглянуто по суті, тому вона звернулася до суду.
Представник УПФ Марийського району Донецької області з позовом не погодилася і пояснила, що пенсія ОСОБА_3 була призначена відповідно до ст. 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», яким обмежувався максимальний розмір пенсії трьома розмірами мінімальної пенсії за віком. Про подальше підвищення пенсії відповідно до нормативних актів позивальниці була направлена повна письмова відповідь від 2.12.06 р. Просили в задоволенні позову відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах.
Згідно ч.5 ст. 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 15.11.1991 р., в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивальниці: «максимальний розмір пенсії не може перевищувати три мінімальних пенсій за віком».
Згідно ст. 1 ЗУ «Про підвищення мінімального розміру пенсій» № 979 від 15.07.1999 г.: «з 1 вересня 1999 р. встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком -24, 90 грн.».
Відповідно до ст. 1 п. «а» Постанови Кабінету Міністрів України № 279 від 13.03.2002 р. «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»: мінімальний розмір пенсій, передбачений для нарахування трудових пенсій за віком - збільшити на 10%..., на підставі чого він досяг розміру 47, 30 грн., тоді як максимальний розмір пенсії за віком досяг 141, 90 грн., виходячи з якого і була призначена і виплачувалася пенсія позивальниці.
Згідно ст. 46 ч. 2 Конституції України передбачено, що право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних і інших джерел соціального забезпечення.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється з реальних можливостей прибуткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з ухваленням Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
У судовому засіданні було встановлено, що виходячи з даних про фактично призначених і виплачених позивальниці за оскаржуваний період розмірів пенсій, вона їй була призначена і виплачувалася відповідно до діючих законодавчих норм в цій області. Окрім цього було встановлено, що їй також проводилася індексація - в грудні 2004 p., індекс підвищення складав 1, 022. Пенсія позивальниці була проіндексована і виплачена сума індексації. Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Марийському районі Донецької області при призначенні пенсії Беліцкой Р.П. не були порушені норми пенсійного законодавства, тому її позовні вимоги слід визнати безпідставними і не підлягаючими задоволенню.
На підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-Х11від 15.11.1991 г, керуючись ст. ст. 212-215 ЦП К України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Марийському району Донецької області - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату у цивільній справі Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження