Справа № 2- 2-139/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 травня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді     -    Павліва С.П.

при секретарі -                       Мороз О.М.

та адвоката                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українсько-німецького спільного Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ ІСМ", третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Кравченко Л.С. про поновлення на роботі , стягнення зарплати за вимушений прогул стягнення моральної шкоди скасування наказів про заходи дисциплінарних стягнень.

встановив:

10 квітня 2006 року, позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Українсько-німецького спільного Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешл каттер манюфекчер ГмбХ „ІСМ", третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача виконуючої обов"язки генерального директора підприємства Кравченко Л.С. В позовній заяві просила:

поновити її на роботі інженером відділу якості в даному підприємстві;

визнати незаконними накази: № 26-К від 27.03.2006п. про звільнення її з роботи, та накази № 23-к від 20.03.2006 року, № 25-К від 27.03.2006р. про оголошення їй догани;

стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ „Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу;

стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ „Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) на її користь моральну шкоду в розмірі 1000 грн.;

стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ „Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) на її користь судові витрати;

залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, виконуючого обов"язки генерального директора Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ „Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) ОСОБА_2, що видала вищезазначені незаконні накази;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць.

До первинно поданої позовної заяви, 18 квітня 2006 року позивачка подала в суд позовну заяву про зміну та уточнення позовних вимог. Фактично ці позовні заяви ідентичні стосовно позовних вимог, окрім мотивації послуживших зверненню до суду з цими вимогами.

В   судовому  засіданні  позивачка  ОСОБА_1   та  її  адвокат  ОСОБА_3

2

підтримали позовні вимоги, які викликали крім усних пояснень, письмовими вимогами.

Додатково до позовних вимог збільшених, просить позивачка: стягнути з відповідача за вимушений прогул 3796 грн. 92 коп., стягнути витрати на правову допомогу 3410 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Представниками відповідача в судових засіданнях були - юрисконсульт Овчаренко В.В. та юрист Волощук Б.В.

Представник відповідача Волощук Б.В. позовних вимог не визнав і пояснив, що позивачку підставно звільнено з роботи, так як 20 березня 2006 року допустила прогул без поважних причин. Мотивацію підставності звільнення з роботи позивачки, виклав в письмовому виступі.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача виконуюча обов"язки генерального директора підприємства Кравченко Леся Степанівна в дане судове засідання не з'явилася, як і не з'являлася в деякі попередні судові засідання, направивши в суд представника Волощука Б.В. Однак, була в судовому засіданні 20 лютого 2007 року, позов не визнала та покликалася на письмове заперечення позовних вимог від 22 червня 2006 року (а.с. 46-50).

Тому суд розглянув справу у її відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, перепровіривши подані докази, суд вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи із слідуючих міркувань.

Як видно з матеріалів справи, то позивачка працювала у відповідача інженером якості з 23.11.1994 року. Наказом № 26-К від 27.03.2006 року звільнена з роботи за прогул 20.03.2006 року по п.4 ст.40 КЗпП України. Наказом №> 23-К від 20.03.2006 року за ціж самі дії, відсутність на робочому місці 20.03.2006 року без поважних причин, оголошено догану.

Проаналазувавши всі подані документи, суд знаходить, що на підприємстві сталася конфліктна ситуація при обговоренні умов нового колективного договору. Позивачка ОСОБА_1, відповідно до наказу № 17 від 01 березня 2006 року, підписаного в.о. генерального директора підприємства Кравченко Л.С., була призначена в склад комісії згідно подання профспілкового комітету для представлення інтересів трудового колективу по обговоренню нового колективного договору на період 2006-2008 років та його відписанні.

Поскільки виникла потреба з"ясування деяких питань стосовно умов нового колективного договору, рішенням від 17 березня 2006 року, комісія від профкому скерувала ОСОБА_1 у вищий профспілковий орган для з"ясування ряду спірних важливих питань.

Розпорядженням № 53 від 17 березня 2006 року, виконуючий обов'язки голови профкому ОСОБА_4, відрядив ОСОБА_1 до міста Львова, у вищестоячу профспілкову організацію на один день, тобто 20.03.2006 року, про що було видано посвідчення на відрядження. У відмітці про прибуття маються підтвердження, що ОСОБА_1 вибула з М.Дрогобича 20.03.2006 року, в той же день прибула у Львівський об"єднаний комітет профспілки працівників національної Академії наук України, для консультації з питань підготовки проекту колективного договору, звідки вибула 20.03.2006 року, та в той же день прибула у м.Дрогобич, про що маються відповідні печатки і підписи на посвідченні про відрядження.

З приводу цього відрядження, в судовому засіданні дали пояснення ОСОБА_4 - колишній в.о. голови профкому та ОСОБА_5 -голова Львівської регіональної організації профспілки працівників національної Академії наук.

Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року із змінами „Про практику розгляду судами трудових спорів", прогулом визнається відсутність працівника на роботі, як протягом усього

3

робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

В судовому засіданні перепровірено всі подані сторонами документи, заслухано пояснення свідків. На підставі цього суд прийшов до переконання, що в конфліктній ситуації між трудовим колективом та адміністрацією підприємства щодо підготовки проекту Колективного договору, відбулися непорозуміння сторін.

Мається достатньо доказів, що позивачка ОСОБА_1 була відсутньою на робочому місці з поважних причин і прогулу не вчинила, а подані заперечення на позов спростовані тими же протирічивими документами поданими відповідачем, розпочатими із винесення наказу про догану (доданими пояснюючими записками та іншими документами), протоколами засідання профкому (оригінали яких суд вимагав, які протягом наданого строку, не представлялися суду).

Тому маються всі підстави для поновлення позивачки на роботі, оскільки відповідачем і його юридичною службою та профкомом підприємства, грубо порушено вимоги трудового законодавства, підтвердженого їхніми же документами. При цьому порушено ряд Законів „Про колективні договори і угоди" та „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Підстави поновлення позивачки на роботі регламентовані положеннями викладеними в ст. 235 Кодексу законів про працю України"

Підставними є вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь час, оскільки такий стався з вини відповідача.

Середній заробіток позивачки із розрахунку останніх двох календарних місяців її роботи складає 997 грн. 52 коп. Звідси станом з 24 березня 2006 року по 22 травня 2007 року, за 14 місяців вимушеного прогулу, належиться 8786 грн. 92 коп.

Стосовно стягнення з відповідача судових витрат і моральної шкоди, суд виходить з таких міркувань. Позов було подано в суд 18 квітня 2006 року.

З матеріалів справи видно, що виконуючій обов"язки, керівника підприємства Кравченко Л.С. було відомо про даний спір. Судові засідання в основному переносилися по вині відповідача. Навіть передостаннє судове засідання перенесено на 23 травня 2007 року за проханням сторін, для погодження спору, якого не відбулося.

Тому суд вважає підтвердженими документально вимоги позивачки та її адвоката, що понесла судових витрат на суму 3410 грн., як це передбачено ст.ст. 79, 88 ЦПК України.

Фактично відбулося чотирнадцять судових засідань, про причини відкладень ознайомлені сторони. З приводу поданого позову, позивачка зазнала моральних страждань з вини відповідача. Тому відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, позивачка має право на відшкодування моральної шкоди. Відшкодуванням розміру моральної шкоди, суд керується тим, що позивачка зазнала моральної шкоди незаконним звільненням.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує в межах здобутих доказів.

Керуючись ст. ст. 10,11, 79, 84, 88, 209,212,214,215,218,367 ЦПК України, ст.ст. п.4 ст.40, 43, 119, 149, 232, 235, 237-1, 252 КЗпП України,ст.ст.41, 42 Закону України" про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст.12 Закону України „ про колективні договора та угоди" суд

в upіш ив :

Позов задоволити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі інженером відділу якості у

Українсько-німецькому спільному  підприємстві у  формі Товариства з  обмеженою

4

відповідальністю „ Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"

Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю „ Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" на

користь ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з

24 березня 2006 року по 22 травня 2007 року в сумі 8 786 грн.92 коп.

Відповідно до ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в

частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць 997,52 грн.

Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю „ Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" на

користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України стягнути з Українсько-німецького спільного

підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

„  Інтернешнл  каттер  манюфекчерер  ГмбХ (ІСМ)"  на користь ОСОБА_1 судові витрати 3 410 грн.,

Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю „ Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" на

користь держави 141 грн.97 коп. держмита.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського обласного апеляційного суду.

Суддя    С.П.Павлів