ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р.                                                           Справа № 5023/539/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Медуниця О.Є. , суддя  Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

прокурора - Сухорукова І.К. (посвідчення № 140 від 15.09.2010 р.)

позивача - не з’явився

відповідача -  ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 08.07.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  відповідача (вх. №) 1556Х/1-38 на рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. у справі № 5023/539/11

за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до  Приватного підприємства “ВІТАЛІЯ - Плюс”, м. Харків     

про стягнення заборгованості по орендній платі та пені в сумі 8604,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в якому просив суд стягнути з ПП “ВІТАЛІЯ - Плюс”заборгованість по орендній платі та пеню в сумі 8604,80 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. у справі № 5023/539/11 (суддя Буракова А.М.) в позові відмовлено частково. Стягнуто з ПП “ВІТАЛІЯ - Плюс”на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради суму боргу в розмірі 6051,66 грн. Стягнуто з ПП “ВІТАЛІЯ - Плюс”на користь державного бюджету України  державне мито в сумі 102 грн.,  236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені в сумі 2553,14 грн. відмовлено.

Відповідач, ПП “ВІТАЛІЯ - Плюс”, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. у справі № 5023/539/11 змінити. Стягнути з ПП “ВІТАЛІЯ - Плюс”на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 1216,21 грн. заборгованості по оренді, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, а стягнення 4835,45 грн. заборгованості та 2553,14 грн. пені відмовити.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав, в судовому засіданні пояснив, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його цілком обгрунтованим та законним, судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав, в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 98).

           Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

        Прокурор в позовній заяві  вказує, що 20 листопада 2003 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаенту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків( позивачем) та Приватним підприємством „Віталія-Плюс” , м.Харків ( відповідачем) був укладений договір №661 оренди нежитлового приміщення.Згідно  пунктам 1.1; 1.2 договору предметом

Договору є нежитлове приміщення,право на орендду якого отримано Орендарем на підставі рішення виконкому Харківської міської ради № 133 від 20.11.2003р.Нежитлове приміщення має площу 42,6 кв.м., знаходиться за адресою вул.Плеханівська,40,літера”А-5”.Договором також було передбачено, що у користування  приміщення передається орендатору за актом приймання-передачі; в такому ж порядку майно повертається орендодавцю ( п.п.2.1;2.4).

Орендна плата була визначена сторонами в п.3.2 договору , її розмір на той час складав 163.33грн. на місяць без врахування ПДВ та індексу інфляції.Орендна плата повинна була сплачуватися орендарем з 20.11.2003р.  по день фактичного повернення приміщення та коригуватися щомісяця на на індекс інфляції ( п.п. 3.3;3.4).

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили що у разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення орендної плати оредодавець сплачує пеню в розмірі подвійної обікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Сторони визначили сторок дії договору з 20.11.2003 –20.11.2004року(п.8.1).Зміни до умов договору оформлюються додатковими угодами та є невід”ємними частинами договору. У разі відсутності заяви однієї  із сторін  про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

20 листопада 2003 року предмет оренди був переданий орендарю за актом приймання-передачі підписаним обома сторонами( а.с.19).

Протягом 2004 –2007 років сторонами було укладено шість додаткових угод, якими  продовжувався строк дії договору, змінювалася орендна плата та реквізити орендодавця.

Прокурор також зазначає, що орендодавець свої обов”язки за договором виконує повністю, проте орендар систематично порушує п. 3.5 розділу 3 договору,  п.3ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п.1 ст.762 ЦК України, згідно яких він зобов”язаний орендну плату сплачувати щомісячно протягом 15 календарних днів, наступного місяця.

Відповідач  орендну плату вносить несвоєчасно та в неповному обсязі. Станом на 29.12.2010 р., заборгованість складає 6051,66 грн., яка не погашена та продовжує зростати. Відповідач також відповідно до вимог п.7.3 договру повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прстрочення і яка станом на 29.12.2010 р. складала 2553,14 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та посилається на те, що договір оренди є неукладаним і тому умови про порядок повернення орендованого нежитлового приміщення, обов”язок сплатити пеню, строк дії та умови дії договору не можуть бути, на думку відповідача, використані як доводи наявності порушень з боку відповідача договірних зобов”язань. Відповідч також зазначає, що за весь період з листопада 2003р. по травень 2008р., за який були здійснені орендні платежі, відповідач жодного дня фактчно не користувався зазначеним приміщенням.

Відповідач також зазначає, що спеціальна позовна давність на стягнення пені за період існування заборгованості з травня 2008р. по березень 2009р.  сплинула відповідно до частини другої ст.258 ЦК України 31 березня 2010р.

Відповідач просив суд застосувати спеціальну позовну давність в один рік до вимог позивача про стягнення пені в сумі 2553,14 грн. та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав недоведеності факту забргованості.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Договір оренди нежитлового приміщення № 661 від 20.11.2003р. підписаний орендодавцем та скріплений печатками орендодавця та орендаря.

Згідно п. 1.2 орендне приміщення площею 42,6 кв.м. знаходиться за адресою вул. Плеханівська, буд.40, літ. «А-5».

До матеріалів справи також надано акт приймання-передачі від 20.11.2003р., в якому зазначено, що Приватне підприємство „ Віталія –Плюс”  (орендар) в особі директора Янбекової Вікторії Володимирівни приймає в орендне користування нежитлове приміщення площею 42,6 кв.м. , розташоване за адресою вул. Плеханівська ,40,літера „А-5”(а.с.19).

Даний акт підписаний  обома сторонами та завірений  їх печатками.

Отже орендне приміщення перейшло у користування відповідача в день укладення договору.

В 2004 –2008 роках сторонами укладалися додаткові угоди до договору №661 від 20.11.2003року.,які були підписані обома сторонами та завірені їх печатками.

Судова колегія не приймає доводи відповідача про неукладеність договору, оскільки на його виконання відповідач одержав орендне майно,про що підписав акт приймання-передачі.

В додаткових угодах зазначено , що вони укладені саме  до договору № 661 від 20.11.2003р. і є його невід”ємною частиною( п.3 угоди №4,п. 2 угоди№3,п.2 угоди №6; п.3 угоди № 5 ). Укладенням даних додаткових угод сторони вносили зміни в договір в порядку передбаченому п. 8.4. договору.

В  пункті першому   додаткових угод   №1; 2; 3; 5, в порядку передбаченому договором , внесено зміни  до  п. 8.1   „ у зв”язку із закінченням строку дії договору” та зазначено нові періоди його дії. Дані періоди є безперервними, кінець попереднього є початком наступного періоду , починаючи  з 20.11.2004 року, який зазначений  в   спірному договорі , а саме :  20.11.2003.- 20.11.2004р.;20.11.2004р. –20.10.2005р.; 20.10.2005р. -20.09.2006р.;20.09.2006р. -20.08.2007р.;.20.08.2007р. –20.07.2008р.

Відповідач сплачував орендну плату, про що свідчать пояснення відповідача у відзиві на позовну заяву( а.с.31),та що підтвердив його представник в судовому засіданні  10.05.2011р., і що також підтверджується розрахунками заборгованості наданими позивачем , які відповідачем не спростовані( а.с.64;14;16) .

Отже сторони здійснювали дії на виконання спірного договору, вносили до нього зміни, продовжували строк дії, відповідач частково сплачував орендні платежі, що свідчить про наявність між сторонами договірних відносин, які врегульовані саме договором № 661 від 20.11.2003р.

До матеріалів справи додано лист відповідача від 05.03.2009 р. до Управління комунального майна та приватизації про розірвання договору оренди № 661 від 20.11.2003р (а.с. 62).

Дані обставини спростовують доводи відповідача за апеляційною скаргою про неукладеність договору № 661.

Доводи апелянта про  відсутність дат укладення додаткових угод не приймаються судовою колегією, оскільки  в тексті всіх додаткових угод зазначено дату, з якої вони діють , що відповідає вимогам ч.1ст.284 ГК України.

Згідно ст.629ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно  ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином згідно умовам договору та вимог даного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхдних для належного виконання нею зобов”язання...Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами, договором.

        Відповідач  порушив пункти 3.3;3.4;.4.6 договору оренди №661 від 20.11.2003 р. та припинив сплачувати орендні платежі з червня 2008року.

      Доводи скаржника  про те, що дія договору оренди приинилася 20.07.2008р. і нарахування орендної плати є безпідставним суперечить положенням договору, оскільки згідно п.8.8. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору протягом 30 днів після закінчення його строку , договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

       Сторони не надсилали один одному  заяв про припинення договірних відносин  відповідно до п. 8.8. договору , отже  договір  продовжувався  в порядку передбаченому п. 8.8.

  Судова колегія звертає увагу  на те, що доводи відповідача про припинення дії договору 20.07.2008 р. суперечать його доводам про його неукладеність  

          Крім того відповідно п. 2.1. договору  вступ орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням настає із підписанням сторонами акту приймання-передачі вказаного пиміщення. Пунктом 2.4. договору передбачено , що повернення орендованого нежитлового приміщення  орендодавцеві здійснюється  шляхом підписання сторонами відповідного акту прийому - передачі.Факт прийому передачі орендного майна від позивача відповідачу підтверджуєься актом від 20.11.2003р.. Акт про повернення майна орендодавцеві в матеріалах справи відсутній. За поясненнями представника відповідача в судовому засідання 10.05.2011р.           такий акт сторонами не підписувався .

          Доводи відповідача про те, що він фактично не користувався приміщенням не базуються  на законі  або  договорі.

          За таких обставин позовні вимоги прокурора про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі6052,66грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню на користь позивача.

          Відповідно до п. 7.3. договору за несвоєчасну або не в повному обсязі оплату орендних платежів  орендар повинен сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Націонаьнго банку України , що діяла у період , за який сплачується пеня за кожний день простргочення.

      Відповідачем було заявлено в суді першої інстанції про застосування до позовних вимог про стягнення пені  спеціального строку позовної давності в один рік.

          Враховуючи, що останній місяць заборгованості  по орендній платі березень 2009 року, платіж має бути здійснений до 15 квітня 2009 р. (п.3.3 договору). Пеня за прострочення даного платежу може бути нарахована  з 16 квітня 2009 по 16 жовтня 2009 ( ч. 6 ст 232 ГК України).Строк позовної давності для стягнення пені сплинув 16 жовтня 2010року.

          Отже на час звернення  прокурора із позовними вимогами в суд строк позовної давності зі стягнення пені сплинув, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволення позовних вимог в цій частині,  на суму 2553,14 грн.

 Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як  на підставу  своїх вимог та заперечень.

 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

 На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. у справі № 5023/539/11 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального  права і підстави для його скасування відсутні, в зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. у справі № 5023/539/11 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    Бондаренко В.П.

Суддя                                                                                           Медуниця О.Є.  

Суддя                                                                                           Камишева Л.М.  

Повний текст постанови по справі № 5023/539/11 підписаний 16.05.2011 р.