ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "10" травня 2020 р.                                                            Справа № 5023/1250/11  

  Колегія суддів у складі: головуючий суддя  Черленяк М.І. , суддя  Івакіна В.О.  , суддя   Медуниця О.Є.  

при секретарі Голозубовій О.І.    

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 76 від 17.05.2010 р.)

відповідача -  не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1651Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2011року у справі №5023/1250/11

за позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про  стягнення 21501,82 грн.  

  ВСТАНОВИЛА:

  Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди № 3242-Н від 12.02.2007 р. в розмірі 21501,82 грн., з яких 2920,76 грн. –заборгованість з орендної плати, 18561,06 грн. –пеня.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2011 року у справі № 5023/1250/11 (суддя Шатерніков М.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 2920,76 грн. заборгованості з орендної плати та 2058,76 грн. пені. В частині стягнення 16522,30 грн. пені у позові відмовлено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь державного бюджету 49,80 грн. державного мита та 54,65 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду прийняте з порушенням норм  матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2011 року у справі № 5023/1250/11 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, відзив на апеляційну скаргу позивача не надав, в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 49).

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

12.02.2007р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди № 3242-Н.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме  індивідуально визначене майно - окремо розташовану нежитлову одноповерхову господарчу будівлю з підвалом, загальною площею 241,00 м.кв., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Малогончарівська, 18.  

Спірне майно знаходиться на балансі Української творчої дирекції з підготовки циркових атракціонів та номерів.  

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання –передачі орендованого майна від 12.02.2007 р., який підписаний сторонами по договору (а.с. 10).

Відповідно до п. 3.3. договору оренди № 3242-Н, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним,   відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:   безпосередньо до державного бюджету  на рахунки, визначені фінансовими органами –у розмірі 70% та  на рахунок, визначений балансоутримувачем –у розмірі 30%.

Пунктом 5.2. вказаного договору сторони погодили, що орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України.

Проте, відповідач неналежно виконував умови договору оренди в частині своєчасного внесення орендної плати, внаслідок чого у відповідача утворилась   за період з квітня 2010р. по червень 2010р. заборгованість з орендної плати, яка складає 2920,76 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2920,76 грн. основного боргу по орендній платі за договором оренди № 3242-Н від 12.02.2007 р. за період з квітня 2010р. по червень 2010р. законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.  

Пунктом 3.5. договору оренди № 3242-Н від 12.02.2007 р. встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.  

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору у разі несвоєчасного перерахування орендної плати до Державного бюджету або перерахування її не в повному обсязі сплачувати пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем було здійснено розрахунок пені за період з 31.03.2010р. по 22.06.2010р., у розмірі  18581,06 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати по договору оренди № № 3242-Н від 12.02.2007 р.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського процесуального кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.  

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Харківської області правомірно перераховано суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 31.03.2010р. по 22.06.2010р., що становить   2058,76 грн.  та задоволено позов в цій частині. Правомірно відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 16522,30 грн.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу  позивач посилається на те, що Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не поширюється на порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату орендних платежів до Державного бюджету України, а тому місцевий господарський суд застосував його положення без наявності достатніх підстав.

Однак такі твердження позивача є безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до преамбули Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, даний закон регулює договірні правовідносини   між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами даних правовідносин є підприємства, установи… всіх форм власності. Дія закону не поширюється на порядок нарахування пені, фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту, інших платежів до бюджетів всіх рівнів і позабюджетних фондів.

Отже дія зазначеного закону не поширюється на правовідносини, що не є цивільними   (господарськими).

Між сторонами по справі існують договірні (господарські) відносини, в яких держава є стороною за договором.

Отже доводи позивача про неправомірне застосування судом першої інстанції Закону України “Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є безпідставними.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача про те, що кошти за оренду державного майна згідно п. 3.3 договору оренди № 3242-Н від 12.02.2007 р. повинні перераховуватися до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами є безпідставними та суперечать вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як  на підставу  своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2011 р. у справі № 5023/1250/11 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального  права і підстави для його скасування відсутні, в зв’язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

  ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2011 р. у справі № 5023/1250/11 залишити без змін.

  Головуючий суддя Черленяк М.І.

 Суддя Івакіна В.О.  

  Суддя                                                                                          Медуниця О.Є.  

  Повний текст постанови по справі № 5023/1250/11 підписаний 16.05.2011 р.