ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" травня 2011 р. Справа № 15/39-09
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І. ,суддя Івакіна В.О. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
прокурора –Хвостенко О.Є. (посвідчення № 171 від 29.08.2008 р.)
позивача –не з’явився
відповідача - ОСОБА_1 довіреність № 08-11/3165/2-10 від 31.12.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Харкова ( вх. № 987 Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.09 р. у справі № 15/39-09
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності
ВСТАНОВИЛА:
Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03 березня 2009 року у справі № 15/39-09 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено. Визнано право власності СПДФО ОСОБА_3 на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Прокурор Ленінського району міста Харкова з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду прийняте з порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 03.03.09 р. у справі № 15/39-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач відзив на апеляційну скаргу прокурора не надав, в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу прокурора не надав, представник в судовому засіданні пояснив, що вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та проти визнання права власності заперечує. Просить рішення господарського суду Харківської області від 03.03.09 р. у справі № 15/39-09 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 11.07.2007 р. ОСОБА_3 за договором купівлі –продажу № 3313, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, придбав у власність нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 996,3 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Право власності на вказану нежитлову будівлю підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 8).
Позивачем побудована нежитлова будівля літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка також розташована за адресою: АДРЕСА_1. Позивач в позовній заяві посилається на те , що будівля літ. „Б-1” побудована на земельній ділянці,яка йому належить.
Позивач, обґрунтовуючи законність своїх вимог надав технічний висновок, який свідчить про те, що побудована нежитлова будівля відповідає вимогам офіційних норм та правил і придатна для подальшої експлуатації. Склад та технічні характеристики новоутвореного майна відображені в технічному паспорті від 22.12.2008 р., який виготовлений КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»(а.с.9-13), а тому, на думку позивача, є всі законні підстави для визнання за ним права власності на нежитлову будівлю літ «Б-1».
Спірна земельна ділянка належить до комунальної власності міста Харкова.
Харківською міскою радою, яка має повноваження розпоряджатися землями, що перебувають у спільній власності громади міста Харкова, надано відзив на позовну заяву, в якому вона висловила свої заперечення проти визнання права власності за позивачем.
Спірна будівля літ. «Б-1»побудована без отримання всіх необхідних узгоджень та дозволів на будівництво об’єкту, без належним чином розробленої та погодженої проектної документації, без відведення в установленому порядку земельної ділянки для будівництва спірної нежитлової будівлі, також у позивача відсутні документи, що підтверджують момент завершення будівництва та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що являє собою самочинне будівництво.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
В той же час частина 3 стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на нерухоме майно, збудоване на земельній ділянці, яка не надавалась для цієї мети особі, що здійснила таке будівництво, у власність або у користування, без належного дозволу чи належно затвердженого проекту (самочинне будівництво) може бути визнане у судовому порядку виключно за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно і за згодою особи, якій належить на праві власності дана земельна ділянка.
Земельна ділянка, під самочинно збудоване нерухоме майно, у встановленому законом порядку позивачу Харківською міською радою, в розпорядженні якої вона знаходиться, не надавалась. Правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою загальною площею 360,9 кв.м., на якій розташована нежитлова будівля літ. «Б-1»по АДРЕСА_1 позивач не одержував, до інспекції ДАБК у Харківській області з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт позивач за також не звертався.
Позивач не надав документальне підтвердженя своїм доводам про те, що спірна будівля побудована на земельній ділянці, яка йому належить, тобто його посилання на дану обставину є безпідставними.
Харківська міська рада заперечує проти визнання за позивачем права власності на самовільно збудовану нерухомість.
Таким чином, нежитлова будівля літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 збудована позивачем без будь-яких дозволів, не введена в експлуатацію, не прийнята державною приймальною комісією відповідно до чинного законодавства та крім того, об’єкт самочинного будівництва побудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети або під уже збудовану будівлю.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у суду відсутні законні підстави для визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Визнаючи право власності на самочинне будівництво суд першої інстанції користувався ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь –які дії, що не суперечать закону.
Проте, дані норми матеріального права визначають зміст поняття права власності, його складові і не регулюють правовідносини щодо самочинного будівництва.
Застосовуючи ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу, суд першої інстанції посилається на те, що право власності є непорушним. Проте, дана норма матеріального права говорить про те, що право власності є непорушним в разі його наявності, тоді як в даній справі ставиться питання тільки про його визнання.
.
Таким чином, суд першої інстанції визнаючи право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 користувався загальними нормами про визнання права власності, які не регулюють визнання права власності на самочинне будівництво, замість застосування спеціальних норм права, що є порушенням норм матеріального права.
Таким чином, нежитлова будівля літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 збудована позивачем без будь-яких дозволів, не введена в експлуатацію, не прийнята державною приймальною комісією відповідно до чинного законодавства та крім того, об’єкт самочинного будівництва побудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети або під уже збудовану будівлю. Власник землі-Харківська міська рада заперечує проти визнання права власності на спірну будівлю за позивачем (а.с. 18).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у суду відсутні законні підстави для визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.09 р. у справі № 15/39-09 про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 360,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв’язку з чим воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора Ленінського району м. Харкова задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду , -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Харкова задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.09 р. у справі № 15/39-09 скасувати .
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Медуниця О.Є.
Повний текст постанови по справі № 15/39-09 підписано 10.05.2011 р.