СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2011 року Справа № 5002-29/898-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Маслової З.Д.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність №328-Д від 22.04.11;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнефтегазснаб" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 31 березня 2011 року у справі №5002-29/898-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнефтегазснаб"
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
про визнання недійсним рішення та стягнення 4775,33 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримнефтегазснаб" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №5186 та від 23.04.2010, та стягнення 4775,33 грн. коштів, попередньо стягнутих відповідачем з позивача без законних підстав.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 31 березня 2011 року у справі №5002-29/898-2011 припинено провадження у справі.
Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме визнання незаконним та скасування рішення, не передбачений законом або договором. При цьому, на думку суду, за своїми ознаками акт про порушення Правил користування електричною енергією та винесений на його підставі протокол не є актом ненормативного характеру в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру і, таким чином, не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути предметом розгляду господарським судом.
Не погодившись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримнефтегазснаб" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції, справу передати на розгляд господарського суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що справи про визнання недійсними рішень засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго", оформлене протоколом №5186 від 23.04.2010, підвідомчі господарським судам.
У судовому засіданні 23.05.2011 представник відповідача з вимогами апеляційної скарги не погодилась з підстав, викладених у запереченнях, представник позивача у засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представника позивача.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
19 квітня 2004 року між сторонами у справі був укладений договір №4774 на постачання електричної енергії.
14 квітня 2010 року представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго", в присутності представника споживача була проведена перевірка об'єкту споживача, що розташований за адресою м. Сімферополь, вул. Носенко, 10.
В ході перевірки представниками відповідача були виявлені порушення з боку споживача ПКЕЕ, за фактом порушення був складений акт №107042 від 14.04.2010.
Розглянувши акт №107042 від 14 квітня 2010 року, комісія відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з розгляду питань про порушення Правил користування електричною енергією дійшла висновку, що порушення, яке відображено в акті, вимагає проведення перерахунку об'єму спожитої електричної енергії та її вартості у відповідності з Методикою нарахування об'єму електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією за період з дати останньої технічної перевірки, яка відбулась 14.04.2009 по дату виявлення порушення ПКЕЕ, а саме 14.04.2010.
Внаслідок проведеного перерахунку згідно рішення засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго", оформленого протоколом №5186 від 23.04.2010,.позивачу визначено до сплати 5092,85 грн. вартості недорахованої електричної енергії.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго", оформленого протоколом №5186 від 23.04.2010 та стягнення сум.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнефтегазснаб" такою, що підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно роз'ясненню президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/53 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкту (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Пунктом 6.2 Роз'яснень визначено, що не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз'яснення тощо, у зв'язку з тим, що не мають обов'язкового характеру для виконання.
Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод на підставах, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6.42 Правил споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Отже, висновок господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що обраний споживачем спосіб захисту своїх прав і законних інтересів не відповідає вимогам частини другої статті 20 Господарського кодексу України, є хибним.
Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Зі змісту вказаних положень чинного законодавства рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недорахованої спожитої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією.
За приписами частини 1, 2 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Отже, судова колегія дійшла висновку про те, що спір про визнання недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом засідання комісії, має розглядатись за правилами, встановленими нормами Господарського процесуального кодексу України.
Більш того, вказана правова позиція підтверджена практикою Верховного суду України у постанові від 04.04.2011 у справі №2-24/912-2010.
А відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим та в силу вимог частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передати господарську справу на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнефтегазснаб" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2011 року у справі №5002-29/898-2011 скасувати.
3. Справу №5002-29/898-2011 передати на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді З.Д. Маслова
М.І. Ткаченко
Розсилка:
1. товариство з обмеженою відповідальністю "Кримнефтегазснаб" (вул. Носенко, 10,Сімферополь,95023)
2. відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)