СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.05.2011 Справа № 5020-10/293
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Маслової З.Д.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
прокурор, Година Дмитро Андрійович, посвідчення № 363 від 08.12.10, помічник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України;
представник позивача, ОСОБА_3, довіреність № 54 від 11.01.11, Військова частина № А-4068;
представник відповідача, ОСОБА_4, довіреність № б/н від 02.06.10, мале приватне підприємство "Ажур";
представник відповідача, не з'явився, Інкерманська міська рада.
розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Ажур" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 03.03.2011 у справі №5020-10/293
за позовом Військової частини № А-4068 (вул. Лазаревська, 1,Севастополь,99011)
до Малого приватного підприємства "Ажур" (вул. Гер. Сталінграду, 29,Севастополь,99014) Інкерманської
міської ради (вул. Шовкопляса, 37,Інкерман,99703)
за участю Військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)
про визнання недійсним договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Військова частина А4068 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Ажур" про визнання недійсним договору оренди.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.03.2011 (суддя Юріна О.М.) у справі № 5020-10/293 позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди від 21.01.2002, укладений між Інкерманською міською радою та Малим приватним підприємством "Ажур".
Вважаючи, що рішення судом першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Мале приватне підприємство "Ажур" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано посиланням на частину першу статті 2 Закону України „Про користування земель оборони”, статтю 125 Земельного кодексу України та інші підстави, які більш детально викладені в апеляційній скарзі
Розпорядженням від 24.05.2011 виконуючого обов`язки секретаря судової палати Остаповою К.А. замінено суддю Антонову І.В. на суддю Маслову З.Д., у зв`язку з відпусткою судді Антонової І.В. та замінено суддю Котлярову О.Л. на суддю Остапову К.А., у зв`язку з відрядженням судді Котлярової О.Л.
У судовому засіданні 24.05.2011 від відповідача Малого приватного підприємства „Ажур” надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі до розгляду Окружним адміністративним суд міста Севастополя справи №2а-698/11/2770 за адміністративним позовом про визнання акту обстеження земельної ділянки №43 від 12.06.2003 протиправним та його скасування.
Мале приватне підприємство „Ажур” обґрунтовує своє клопотання тим, що підставою для скасування рішення Інкерманської міської ради за №20/184 від 26.12.2001 є акт обстеження земельної ділянки №43 від 12.06.2003, який оскаржується в Окружному адміністративному суді міста Севастополя.
Розглянувши у судовому засіданні 24.05.2011 клопотання відповідача про зупинення провадження з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі слід з'ясувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
З огляду на викладене судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження з розгляду апеляційної скарги, з огляду на те, що позивач не обґрунтував неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №2а-698/11/2770 за адміністративним позовом про визнання акту обстеження земельної ділянки №43 від 12.06.2003 протиправним та його скасування.
Переглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статтей 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
26.12.2001 рішенням Інкерманської міської ради за № 20/184 Малому приватному підприємству „Ажур” строком на 30 років надана в оренду земельна ділянка в районі Радянської балки площею 0,5507 га під базу для розміщення обслуговуючого персоналу та обладнання з обстеження зруйнованих штолень, знешкодженню та відпрацюванню екологічно безпечних методів утилізації відходів.
У подальшому 21.01.2002, на підставі зазначеного рішення, між Інкерманською міською Радою (далі - Орендодавець) та Малим приватним підприємством «Ажур»(далі - Орендар), був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) площею 0,5507 га строком до 21.01.2032.
22.01.2002 Договір був посвідчений державним нотаріусом 5-ї Севастопольської державної нотаріальної контори Лоргіною Т.О. та зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації оренди землі у Інкерманському секторі земельних ресурсів за №5.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 у справі №5020-2/166, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2010, визнано недійсним рішення Інкерманської міської ради №20/184 від 26.12.2001 ”Про надання в оренду земельної ділянки в районі Радянської балки площею 0,5507 га Малому приватному підприємству "Ажур" під базу для розміщення обслуговуючого персоналу і обладнання штолень, знешкодження і відпрацювання екологічно безпечних методів утилізації відходів".
Відповідно до приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 у справі №5020-2/166 встановлені наступні обставини.
Згідно з додатком №1 до Угоди між Російською Федерацією та Україною про параметри поділу Чорноморського флоту вказана земельна ділянка площею 11,98 га (філія 17 арсеналу, в/містечко №171) передана ВМС України.
30 жовтня 1997 року на підставі акту прийому-передачі об'єкту „Радянська Балка", військове містечко №171 площею 11,89 га було передане зі складу Чорноморського флоту до Військово-морських Сил України.
В ході проведення обмірів земельної ділянки у 2006 році спеціалістами Приватного підприємства „Севастопольське підприємство геодезії, землеустрою та проектування” було встановлено, що площа земельної ділянки військового містечка №171 становить 7,5784 га. Вказані обміри проводились вказаним підприємством за завданням Севастопольської КЕЧ морської про виконання технічної документації по землеустрою земельної ділянки військового містечка № 171 (район Радянської балки).
Поряд з огородженою територією військової частини А-4068 (місто Севастополь, Радянська балка, військове містечко №171) знаходиться земельна ділянка площею 0,5507 га, яку орендує МПП „Ажур”.
Зазначена земельна ділянка була строком на 30 років надана в оренду цьому підприємству на підставі рішення Інкерманської міської ради № 20/184 від 26 грудня 2001 року.
Згідно схеми складеної спеціалістами ПП „Севастопольське підприємство геодезії, землеустрою та проектування” спірна земельна ділянка входить до меж військової частини (по матеріалам інвентаризації).
Із складеного Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів акту № 43 від 12 червня 2003 року обстеження земельної ділянки в районі Радянської балки військової частини А-4068 вбачається, що до військової частини А-4068 прилягає (частково накладається) земельна ділянка площею 0,5507 га, надана МПП „Ажур” рішенням Інкерманської міської ради № 20/184 від 26 грудня 2001 року. До акту перевірки № 43 додана схема, в якій визначено, що на території військового містечка № 171 знаходиться одна із двох земельних ділянок виділених МПП „Ажур”, яка на плані зовнішніх меж землекористування позначена як земельна ділянка № 1 площею 0,3855 га.
Таким чином, рішенням Інкерманської міської ради №20/184 від 26.12.2001 в оренду МПП „Ажур" було передано частину земельної ділянки, яка безпосередньо входить до військового містечка №171, відноситься до земель оборони та знаходиться в користуванні Міністерства оборони України, а тому вказане рішення Інкерманської міської ради суперечить вимогам статей 29, 31, 34 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року).
Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Інкерманської міської ради №20/184 від 26.12.2001 є недійсним.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору.
На час укладення Договору (21.01.2002), спірні правовідносини були врегульовані нормами Цивільного кодексу Української РСР (Закон України від 18.07.1963 №1540-УІ), що діяв до 01.01.2004 - дати набрання чинності Цивільним Кодексом України № 435-1У від 16.01.2003 (далі -ЦК України), тому відповідність його законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на той момент норм.
Згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР (1963) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Змістом статті 124 Земельного кодексу України (набрав чинності 01.01.2002), якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у порядку, визначеному статтями 118, 123 цього Кодексу.
При цьому частиною першою вказаної норми встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що волевиявлення відповідного органу як орендодавця, в даному випадку, здійснюється у формі рішення такого органу і реалізується шляхом укладення договору оренди, при цьому ці акти є пов'язаними юридичними фактами.
Як було зазначено вище, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 у справі №5020-2/166, яка набрала законної сили, визнано недійсним рішення Інкермаиської міської ради №20/184 від 26.12.2001, на підставі якого укладено Договір.
З огляду на викладене судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що Договір є таким, який підлягає визнанню недійсним на підставі статті 48 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року через невідповідність його вимогам закону.
Мале приватне підприємство „Ажур" у своїх доводах також наголошує на те, що позов заявлений неналежним позивачем.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок стосовно доводів Малого приватного підприємства „Ажур" про те, що позов заявлений неналежним позивачем, не беруться до уваги з огляду на те, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Крім того, судом першої інстанції встановлено наявність у позивача статусу заінтересованої особи. Зазначена обставина підтверджується постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2009 у справі №5020-2/166.
З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємство "Ажур" на рішення господарського суду міста Севастополя від 03.03.2011 у справі 5020-10/293 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 03.03.2011 у справі 5020-10/293 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді З.Д. Маслова
К.А. Остапова
Розсилка:
1. Військова частина № А-4068 (вул. Лазаревська, 1,Севастополь,99011)
2. Мале приватне підприємство "Ажур" (вул. Гер. Сталінграду, 29,Севастополь,99014)
3. Інкерманська міська рада (вул. Шовкопляса, 37,Інкерман,99703)
4. Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)