копія Справа №2-46/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

    25 травня  2007 року                                                   Світловодський міськрайонний суд

Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, співвідповідача ОСОБА_3 про визнання недійсною частини правочину, визнання права власності на 1/4 частину квартири, встановлення порядку користування квартирою, надання доступу до приміщення квартири, третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Соломоненко Лариса Василівна, -

встановив:

В серпні 2005 року позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділ частки майна, а саме квартири АДРЕСА_1шляхом стягнення грошової компенсації вартості 1/4 її частини.

В січні 2006 року позивач змінив позовні вимоги, звернув їх до ОСОБА_2 та просить визнати недійсною окрему частину правочину по договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1від 01 грудня 2005 року, укладеного із ОСОБА_2 щодо купівлі 1/4 частини цієї квартири, стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію 1/4 частини зазначеної квартири.

В квітні 2006 року ОСОБА_1знову змінив свої позовні вимоги та просить визнати недійсною окрему частину правочину по договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1від 01 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. щодо купівлі ОСОБА_2. 1/4 частини цієї квартири, припинивши за ОСОБА_2. право власності на 1/4 зазначеної квартири; виділити позивачеві в натурі 1/4 частину вказаної квартири шляхом визнання за ним права власності на житлову кімнату площею 11, 8 кв. м, залишивши у власності ОСОБА_2 житлові кімнати площею 18, 3 кв. м, 7,9 кв. м та 11, 3 кв.м, а коридор, кухню, ванну кімнату та туалет залишити у спільному користуванні; стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію за різницю в 0,525 кв.м на суму 341 грн. 48 коп.

18 січня 2007 року позивач змінив заявлені раніше позовні вимоги та просить суд постановити рішення, яким визнати недійсною окрему частину правочину по договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1від 01 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. щодо купівлі ОСОБА_2. 1/4 частини цієї квартири, яка належала позивачеві на праві приватної власності та визнати за позивачем.право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1; встановити порядок користування приміщенням вказаної квартири, виділивши йому у користування окрему житлову кімнату площею 11,3 кв. м , а також частину лоджії, яка знаходиться напроти цієї кімнати по всій її ширині, виділити ОСОБА_2 у користування житлові кімнати площею 18, 3 кв. м, 7, 9 кв. м та 11, 8 кв.м, балкон, частину лоджії, яка знаходиться напроти кімнати площею 11,8 кв. м по всій її ширині, а коридор, кухню, ванну кімнату та туалет залишити у спільному користуванні; зобов'язати ОСОБА_2 звільнити для позивача кімнату площею 11, 3 кв.м., а також частину лоджії, яка знаходиться напроти цієї кімнати по всій її ширині та надати доступ до вказаного приміщення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги , викладені в заяві від 18 січня 2007 року , просить позов задовольнити з тих підстав, що ОСОБА_3 при укладені 01 грудня 2005 року договору купівлі - продажу ввела в оману учасників договору та безпідставно діяла від імені ОСОБА_1, оскільки довіреність , яка надавала їй повноваження на продаж належної йому частки квартири АДРЕСА_1 була скасована, а відтак з підстав ч. 1 ст. 230, ст.. 203 ЦК України вказана частина правочину має бути визнана недійсною.

 Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні з позовом не погодилися, оскільки вважають, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, так як квартира набута ним на законних підставах.

Співвідповідач ОСОБА_3 до зали суду не з»явилась, судом направлялось судове доручення до Очаківського районного суду Миколаївської області для її допиту в якості відповідача за місцем проживання, однак воно повернуто без виконання в зв'язку з її неявкою за викликами суду.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 подала до суду заяву, якій просить справу розглянути без її участі.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідчення свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступних висновків.

Квартира АДРЕСА_1 належала в рівних частках ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Світловодської міської ради 22 березня 1996 року за № 4116 та зареєстрованого Світловодським МБТІ 22 березня 1996 року за реєстровим № 2797-5.(а.с.11)

Згідно довіреності від 03 березня 2004 року , посвідченої приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованої в реєстрі за № 407 , ОСОБА_1уповноважив ОСОБА_3 користуватися та продати за ціну та на умовах на свій розсуд належну йому частину квартири АДРЕСА_1. (а.с.      )

Судом встановлено, що в березні - червні 2004 року між ОСОБА_3, яка на підставі довіреностей представляла інтереси і ОСОБА_1, і інших співвласників квартири та відповідачем ОСОБА_2 була укладена усна угода щодо продажу належної їм квартири за 10000 грн. , при цьому ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 3000 грн, а решту грошей, відповідно до умов угоди, віддав шляхом погашення боргів за комунальні платежі, які накопичились за даною квартирою та яка на той час знаходилась під арештом. В цей же період відповідач ОСОБА_2 зробив ремонт у спірній квартирі, яка тоді знаходилась у вкрай занедбаному стані, а в липні 2004 року вже переїхав туди для постійного проживання разом з сім»єю.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 був поставлений до відома про фактичне придбання ОСОБА_2 спірної квартири і на той момент не заперечував проти цього, оскільки з його пояснень , даних ним в якості свідка вбачається, що він відвідував квартиру та бачив , що ОСОБА_2 роблять там ремонт, навіть пропонував купити їм у нього рами для балкону, знав, що вони проживають в квартирі, погашають його борги по комунальним платежам і ніяких заперечень проти цього не висував, самоусунувшись від виконання своїх обов»язків щодо погашення накопичених великих боргів по комунальним платежам та не застосовуючи жодних дій щодо збереження своєї частки даного нерухомого майна, на яке виконавчою службою був накладений арешт за невиконання ним же судових рішень про стягнення комунальних боргів. Свідчення ж ОСОБА_1щодо того, що він думав , що ОСОБА_2 просто квартиранти суд вважає оманливими, оскільки, знаючи про активні дії ОСОБА_2 щодо

збереження , приведення в належний стан та утримання квартири, він не міг не розуміти, що ці дії виходять за межі прав та обов'язків тимчасових жильців - квартирантів.

Викладені висновки суду повністю узгоджуються з поясненнями відповідача ОСОБА_2, підтверджуються свідченнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, довідками Світловодського міськводоканалу , ВАТ «Кіровоградобленерго», СП ТОВ «Світловодськпобут», КП «Господарник», договором про відстрочення платежів заборгованості по картирній платі, угодою на погашення заборгованості за спожитий газ, постановою держвиконавця про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 146-153).

Досягнута в 2004 році угода належним чином була оформлена 01 грудня 2005 року шляхом посвідчення нотаріусом Світловодської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_10 договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1. Від імені ОСОБА_1при посвідченні договору купівлі - продажу виступала ОСОБА_3 на підставі виданої їй 03 березня 2004 року довіреності за № 407. Зі змісту договору вбачається, що повноваження ОСОБА_3 були перевірені нотаріусом, відомостей про скасування довіреності та відміну повноважень ОСОБА_3 як представника ОСОБА_1в Єдиному державному реєстрі довіреностей не було.

Разом з тим, судом встановлено, що 26 січня 2005 року ОСОБА_1подав приватному нотаріусу ОСОБА_5 заяву про скасування довіреності від 03 березня 2004 року № 407 , якою він уповноважив ОСОБА_3 користуватися та продати за ціну та на умовах на свій розсуд належну йому частину квартири АДРЕСА_1 .

Нотаріус ОСОБА_5 повідомила про скасування довіреності ОСОБА_3 шляхом направлення їй рекомендованим поштовим відправленням повідомлення про скасування довіреності, яке було отримане ОСОБА_3 01 лютого 2005 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, (а.с.79 - 80) Однак, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру довіреностей (а.с. 190), нотаріус ОСОБА_5., в порушення вимог ст.. 155 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Мін'юсту № 20/5 від 03 березня 2004 року, не внесла відомості про скасування довіреності до Єдиного реєстру довіреностей.

Таким чином, ОСОБА_3,' знаючи на момент оформлення договору купівлі -продажу в нотаріальному порядку про відміну її повноважень щодо продажу належної ОСОБА_1 частки у квартирі АДРЕСА_1 , скористалась відсутністю у Єдиному державному реєстрі довіреностей відомостей про скасування виданої їй 03 березня 2004 року довіреності та обманула покупця ОСОБА_2 і нотаріуса ОСОБА_10. щодо наявності у неї прав на продаж V* частки квартири, належної ОСОБА_1

Разом з тим, посилання позивача на ст.. 230 ЦК України як на підставу визнання частини угоди недійсною є безпідставним, оскільки виходячи зі змісту цієї статті, право вимагати визнання договору недійсним внаслідок обману надано лише стороні договору, яка діяла під впливом обману, тобто в даному випадку таке право виникає лише у ОСОБА_2, так як він не знав і не міг знати про те, що ОСОБА_3 не має права виступати стороною в договорі від імені ОСОБА_1 і відчужувати його частку у вказаній квартирі, оскільки ОСОБА_1, в порушення ч. 2 ст. 249 ЦК України, не виконав свого обов»язку щодо негайного повідомлення про скасування довіреності відомих йому третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, а саме ОСОБА_2, що підтверджується як поясненнями ОСОБА_2, свідченнями свідка ОСОБА_7 , так і поясненнями самого ОСОБА_1 та його представника.

При таких обставинах , розглянувши справу з підстав ст.. 11 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1належить в повному обсязі відмовити, оскільки положення ст.. 230 ЦК України в даному випадку не можуть застосовуватися для визнання спірної частини угоди недійсною, при цьому ОСОБА_1вправі вимагати від ОСОБА_3 відшкодування завданих йому збитків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,230, 249, 330 ЦК України, ст.хт. 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі ЗО грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі через Світловодський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.