Справа №2-1111/11                                                    

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

01 квітня 2011 р. Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді – Воробйової С.О.,

при секретарі – Жабенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1, третя особа по справі: ОСОБА_2, про зобов’язання знести самовільно збудовану споруду,-

В С Т А Н О В И В:

Желєзнодорожна районна рада м. Сімферополя звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа по справі: ОСОБА_2, про зобов’язання знести самовільно збудовану споруду - гараж, розташований на території загального користування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, мотивуючи позовні вимоги тим, що у порядку, передбаченому ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування», відповідно до якої районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами. Рішенням позачергової сесії 6-ої сесії Сімферопольської міської ради шостого скликання від 24.12.2010р. № 43 «Про визначення об'єму і меж повноважень, які здійснюють районні в місті ради і їх виконавчі органи» районним радам та їх виконавчим комітетам доручено пред'явлення позови до осіб, винних у самочинному будівництві про знос самочинно зведених об'єктів індивідуального житлового фонду місцевих рад, гаражем, прибудов, надбудов або ж реконструйованих  жилих та підсобних приміщень у багатоквартирних будинках, незалежно від поверховості будинку, відновлення самочинно перепланованих, переобладнаних житлових та підсобних приміщень у багатоквартирних та приватних житлових будинках та представництво в судових органах при розгляді даної категорії справ. ОСОБА_1 здійснив будівництво гаражу по вул.Западній,10 у м. Сімферополі без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК, без документів, які підтверджують законність будівництва. Співробітниками ДАБК у м. Сімферополі АР Крим по даному факту була проведена перевірка, у результаті якої було виявлено, що ОСОБА_1 самовільно зайнята земельна ділянка, орієнтовною площею 0,0026 га, яка розташована на території загального користування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, під розміщення незавіршенного будівництвом капітального гаражу, про що 13.10.2010 року ДАБК видано відповідний припис №0018511 про усунення порушення вимог земельного законодавства у тридцятиденний строк, 14.10.2010 року у відношенні ОСОБА_1 було винесено постанову №001316 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, надав до суду заяву у який просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги. У разі нез’явлення у судове засідання відповідача, просив ухвалити заочне рішення.

У судове засідання по розгляду позову по суті, відповідач не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що убачається з поштового повідомлення, яке повернулося до адреси суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутність суду не надавав.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відоми.

Згідно з частиною 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться  

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими задоволенню по наступних підставах.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК, без документів, які підтверджують законність будівництва самовільно зайняв земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0026 га, яка розташована на території загального користування багатоквартирного житлового будинку №10 по вул. Западній у                                  м. Сімферополі, під будівництво капітального гаражу. 13.10.2010 року ДАБК видано відповідний припис №0018511 про усунення порушення вимог земельного законодавства у тридцятиденний строк. 14.10.2010 року у відношенні ОСОБА_1 було винесено постанову №001316 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, що підтверджується листом Управління Держкомзему у м. Сімферополі АР Крим (а.с.5).

Відповідно до положень ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного використання ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка орієнтованою площею 0,0026 га, яка розташована на території загального користування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 самовільно зайнята ОСОБА_1 під розміщення незавершеного будівництвом капітального гаражу.

На вищевказаній земельній ділянці розташовано об'єкт – гараж, який фактично знаходиться у володінні відповідача ОСОБА_1 без відповідної документації, необхідних узгоджень і дозволів.

Таким чином, ОСОБА_1 самочинно, без правовстановлюючих документів, зайняв спірну земельну ділянку.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» передбачено, що самочинним зайняттям земельної ділянки є користування нею без правовстановлюючих документів.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється,

Судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 125 ЗК України, ОСОБА_1 зайняв земельну ділянку та приступив до її використання, а саме розпочав будівництво капітального гаражу, не маючи на це згоди власника земельної ділянки.

Враховуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та встановлені судом по справі обставини, суд приходить до висновку, що відповідач самочинно займає земельну ділянку орієнтованою площею 0,0026 га, яка розташована на території загального користування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, тому на нього належить покласти обов’язок звільнити зазначену земельну ділянку шляхом зносу самовільно зведеного гаражу.

Також, з відповідача, на підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню у дохід держави  судовий збір у розмірі  8,50 грн., а також на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом цивільної справи у суді у розмірі                       37,50 грн .

На підставі ст.ст.376,387,391 ЦК України, ст.ст.12,125,126,152,212 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,77,88,209,212-215,224-226, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0026 га, шляхом зобов’язання ОСОБА_1 знести незавершений будівництвом капітальний гараж, який розташований на території загального користування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 за власний рахунок.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 8,50 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,50 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: