Судове рішення #15508488

                    Справа № 2-77/11

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 року Залізничний  районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Воробйової С.О.,

при секретарі  - Жабенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сімферопольської міської ради, третя особа по справі: Управління державного комітету по земельних ресурсах у м. Сімферополі АР Крим, про встановлення факту будівництва будинку, визнання права власності на частки житлового будинку у порядку спадкування, визнання права власності на частки будівельних матеріалів та визнання права користування земельною ділянкою,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Сімферопольської міської ради, третя особа по справі: Управління державного комітету по земельних ресурсах у м. Сімферополі АР Крим, про визнання права власності на 1/2 частку домоволодіння літера «А», «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1; визнання права власності на 1/2 частку домоволодіння літера «А», «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року; визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на домоволодіння літера «А» та «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 по 1/5 частки домоволодіння літера «А», «Б» за кожним; визнання права власності за ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4року, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 на 6/10 часток домоволодіння літера «А» та «Б»; визнання права власності на 7/10 часток спірного домоволодіння літера «А» та «Б» за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4; визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на 1/10 частку спірного домоволодіння літера «А» та «Б» за ОСОБА_2; визнання права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 пропорційно часткам домоволодіння літера «А» та «Б». Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням виконкому Сімферопольської міської ради від 09.04.1953 року ОСОБА_5 виділено земельну ділянку для індивідуального будівництва площею 332 кв.м. по АДРЕСА_1. Відповідно до вищевказаного рішення ОСОБА_5 відведено земельну ділянку АДРЕСА_1, але фактично відведено земельну ділянку АДРЕСА_2. Рішенням виконкому районної ради від 28.09.1956 року ОСОБА_5 в тимчасово користування виділено земельну ділянку площею 504 кв.м. Проте, відповідно до плану домоволодіння за адресою по АДРЕСА_1, складеного Бюро технічної інвентаризації станом на 21.11.1984 року, загальна площа земельної ділянки склала 552 кв.м. ОСОБА_5 24.02.1955 року уклав шлюб з ОСОБА_6. За час шлюбу було створено майно - житловий будинок літера «А» та житловий будинок літера «Б» за адресою: АДРЕСА_1, яки не були введені в експлуатацію. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Враховуючи, що 1/2 частка спірного домоволодіння належала дружині померлого – ОСОБА_6, як спільне майно, що набуто за час шлюбу, інша 1/2 частка домоволодіння розділилася серед спадкоємців, крім дружини – ОСОБА_6, дітьми – ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_4. Дружина померлого – ОСОБА_6 та син ОСОБА_4 прийняли спадок у зв’язку з фактичним проживанням на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем за вищевказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6. ОСОБА_4 звернувся до Другої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, у зв’язку з чим було відкрито спадкову справу. ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_4, спадкоємцями якого є його жінка – ОСОБА_1 та його сини – ОСОБА_10 та ОСОБА_11. ОСОБА_1 звернулася до Другої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, за результатами розгляду якої також було відкрито спадкову справу. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулися до нотаріальної контори з заявами про відмову від спадщини на користь матері. З вищенаведених підстав позивачі просили задовольнити позов.

У подальшому, в процесі розгляду справи, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уточнили позовні вимоги у порядку ст.31 ЦПК України, та просили суд по тих же підставах, а також посилаючись на технічний висновок архітектурного бюро «Столиця» відносно стану будівель літера «А» та літера «Б» за адресою по АДРЕСА_1, встановити факт будівництва будинку літера «А» по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_13, а також будинку літера «Б» ОСОБА_5 та ОСОБА_6; визнати право власності в порядку спадкування після спадкодавця ОСОБА_4 за ОСОБА_1 на 7/10 часток будівельних матеріалів, використаних при будівництві житлового будинку літера «А» по АДРЕСА_1, на 7/10 часток житлового будинку літера «Б» за тією же адресою та право користування на 7/10 часток земельної ділянки по АДРЕСА_1; визнати право власності в порядку спадкування після спадкодавця ОСОБА_4 за ОСОБА_2 на 1/10 частку будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку літера «А» по АДРЕСА_1, на 1/10 частку житлового будинку літера «Б» того ж домоволодіння та право користування на 1/10 частку земельної ділянки по АДРЕСА_1; визнати право власності в порядку спадкування після спадкодавця ОСОБА_4 за ОСОБА_4 на 1/10 частку житлового будинку літера «Б» по АДРЕСА_1, на 1/10 частку будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку літера «А» по АДРЕСА_1, а також право користування на 1/10 частку земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Ухвалою Залізничного районного суд м. Сімферополя від 21.02.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 часку домоволодіння літера «А», «Б», розташованого по АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_5 та на 1/2 часку домоволодіння літера «А», «Б», розташованого по АДРЕСА_1 за померлою ОСОБА_6 за заявою представника позивачів залишені без розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримала первісні  позовні вимоги по тих же підставах.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник за довіреністю ОСОБА_14, яка також є представником позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_4, підтримали уточнені позовні вимоги по тих же підставах.

Представник відповідача – Сімферопольської міської ради у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення, у яких просив розглянути справу за його відсутності та у задоволенні позовних вимог та уточнених позовних вимог відмовити у зв’язку з відсутністю права власності у будь-кого зі спадкодавців на спірне нерухоме майно, як на будівлі під літерами «А» та «Б», так і на земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1. Також, зазначає, що спірні житлові будівлі під літерами «А» та «Б» не введені в експлуатацію, свідоцтво про відповідність державним стандартам не надавалося та відповідно право власності на них не реєструвалося. Земельна ділянка була надана для користування ОСОБА_5 площею 332 кв.м., а самочинне будівництво розташовано на ділянці, площею 686 кв.м., що вказує на самовільне зайняття землі. Визнання права власності за померлими особами законодавством взагалі не передбачено, у зв’язку з відсутністю у таких осіб цивільної правоздатності. Відносно вимог про визнання права власності в порядку спадкування на будівельні матеріали, представник відповідача зазначає, що позивачами не визначено, на яки саме будівельні матеріали вони претендують, враховуючи, що вказують при цьому вони на будівлі. Крім того, зазначає, що позивачами належним чином не доведено розмір часток домоволодіння, на які вони претендують, право власності на яке взагалі не зареєстровано (а.с.28,153-155,169).

Представник третьої особи Управління державного комітету по земельних ресурсах у м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та його представника за довіреністю ОСОБА_14, яка також є представником позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_4, дослідивши матеріали цивільної справи разом з письмовими запереченнями на позов представника відповідача, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів необґрунтовані та не підлягають задоволенню по наступних підставах.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (від 16.01.2003 року) правила книги шостої (спадкове право) Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до договору від 28.08.1953 року про надання в безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на праві особистої власності ОСОБА_5 надано земельну ділянку АДРЕСА_2 загальною площею 332 кв.м (а.с.268).

В той же час, згідно архівної виписки Державного архіву в АР Крим №702 від 31.07.2008р. з протоколу засідання Сімферопольського виконкому АДРЕСА_1 від 09.04.1953р. ОСОБА_5 надано земельну ділянку площею 332 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.10), а згідно архівної виписки №Л-91 від 19.09.2008р. з протоколу засідання Сімферопольського виконкому №22 від 19.09.1953р. ОСОБА_5 рішенням АДРЕСА_1 від 09.04.1953р. відведено ділянку АДРЕСА_1, а фактично відведено ділянку АДРЕСА_2 (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, у ОСОБА_5 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 року народився син ОСОБА_4 (а.с.122зв.). Крім того, від першого шлюбу, у ОСОБА_5 є дві доньки – ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.137,285). У ОСОБА_7 є два сина – ОСОБА_15 та ОСОБА_2 (а.с.136).

Як слідує з копії свідоцтва про шлюб, 24.02.1955 року ОСОБА_5 вступив у шлюб з ОСОБА_6 (а.с.9). Відповідно до копії свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_6року від вказаного шлюбу народився син ОСОБА_16 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).

ОСОБА_16 16.10.1981 року уклав шлюб з ОСОБА_17, на підтвердження чого надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с.14). Ще до шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_7 року у них народився син ОСОБА_10 (а.с.100). А від шлюбу, вже ІНФОРМАЦІЯ_8 року народився син ОСОБА_11 (а.с.99).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.202).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6, що підтверджується копію свідоцтва про смерть серіїНОМЕР_3 (а.с.97).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_16, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.96).

Відповідно до копії технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 літери «А» та «Б» збудовані самочинно, а загальна площа земельної ділянки у 1984 році складала 552 кв.м., а у 2008 році – 686 кв.м (а.с.17-24).

Згідно листа Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» за № 977/10 від 03.02.2010 року право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.124).

З копії довідки Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» за № 29302/20 від 12.12.07р., слідує, що ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в числі зареєстрованих громадян, які мають домоволодіння, квартири в м. Сімферополі не значаться (а.с.123).

Відповідно до довідки Управління державного комітету по земельних ресурсах Управління у м. Сімферополі АР Крим № 4990/10-01-39 від 23.12.2010 року у ОСОБА_1 земельних ділянок, наданих для будівництва та обслуговування житлового будинку не числиться (а.с.218).

Архівною випискою з рішення Сімферопольського виконкому від 28.09.1956 року №28 зазначається, що за результатами обміру земель за адресою по АДРЕСА_1 підлягає реєстрації за землекористувачем 490 кв.м., вилученню 14 кв.м. та залишенні в тимчасовому користуванні землекористувачів 14 кв.м (а.с.263).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №99 від 25.03.2009 року комплекс будівель літери «А» в домоволодінні АДРЕСА_1 по вул. Провідників в м. Сімферополі знаходяться в аварійному стані, фундамент та стіни якого підлягають перекладці, комплекс будівель літери «Б» відповідають державним будівельним нормам (а.с.43-75).

Відповідно до технічного висновку архітектурного бюро «Столиця» житловий будинок літера «А» по АДРЕСА_1 за технічним станом будівельних конструкцій не придатний для проживання, знаходиться в аварійному стані. Будівля в цілому не відповідає вимогам санітарних, протипожежних та будівельних норм та не може бути використана в якості житлового будинку. Житловий будинок літера «Б» придатний для проживання, але необхідне посилення фундаментів за проектом, виконаним проектною організацією (а.с.229-252).

З копій матеріалів спадкових справ до майна ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 слідує, що хоча спадкоємці й зверталися з відповідними заявами до нотаріуса про прийняття спадщини, проте жодного свідоцтва про право на спадкове майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 не надавалося (а.с.92-123,198-211).

Крім того, згідно копії матеріалів спадкової справи до майна ОСОБА_7, її син – ОСОБА_2, позивач по даній справі, відмовився від спадкоємства на користь свого брата – ОСОБА_15 (а.с.200).

За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадщину відповідно до статей 1273-1275 ЦК України не можуть бути задоволені.

Також, не підлягає задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 стосовно визнання права власності на спадкове майно за померлими особами, оскільки згідно зі ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи, а саме здатність мати цивільні права та обов’язки, припиняється у момент її смерті. Позивачами не наведено норм матеріального права про зворотне.

Відповідно до роз’яснень, наданих у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», які відповідно до ст.7 ЦК України мають характер правового звичаю, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Але позивачами не наведено, які саме будівельні матеріали, обладнання були використані в процесі будівництва літери «А» домоволодіння по АДРЕСА_1, їх ознаки, кількість, вартість та доказів належності на праві власності будівельних матеріалів саме спадкодавцеві. Копії квитанцій та товарних чеків про закупівлю окремих будівельних матеріалів, надані позивачами на підтвердження своїх позовних вимог, не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки не підтверджують їх використання в будівництві саме літері «А» спірного домоволодіння. Крім того, не надано доказів використання при будівництві саме вказаних матеріалів та незастосування інших. Документи про страхування будівлі також не можуть бути замінником правовстановлюючих документів.

Згідно п.10 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначається, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні.

В даному випадку позивачами не надано доказів або будь-яких правовстановлюючих документів належності земельної ділянки в певному розмірі будь-кому зі спадкодавців. Більш того, надані позивачами документи, які містять різні данні про розмір земельної ділянки, навпаки підтверджують невідповідність фактично зайнятої площі земельної ділянки – площі відведеної для будівництва житлового будинку, що свідчить про самовільне її захоплення та виключає можливість задоволення позову в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Частиною 2 тієї же статті передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Самочинне будівництво, факт якого не оспорює позивачі по справі, відсутність державної реєстрації прав на нерухоме майно за будь-ким зі спадкодавців, виключає підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування на вказане майно.

Згідно з ч.5 ст.376 ЦК України, на яку посилаються позивачі по справі за уточненим позовом, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Проте, земельна ділянка ні у власність, ні у користування жодному з позивачів не надавалася, а одному зі спадкодавців – ОСОБА_5 надавалася в іншому розмірі.

Стосовно позовних вимог позивачів про встановлення факту будівництва, суд вважає за необхідне відзначити, що таки вимоги можуть бути предметом судового розгляду, якщо законодавством не визначено інший порядок встановлення таких фактів, які мають юридичне значення. Факт будівництва встановлюють відповідні органи державного архітектурного будівельного контролю та органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.

Крім того, надані копії квитанцій та товарних чеків про закупівлю окремих будівельних матеріалів, як вже вказувалося раніше, а також сам факт проживання спадкодавця за вказаною адресою не можуть бути належними та допустимими доказами будівництва.

Також, позивачами не доведено факту прийняття спадкового майна усіма спадкоємцями, які не проживали на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцями, але заявили відповідні позовні вимоги, у тому числі за правом представлення або спадкової трансмісії, не довели відсутність порушення прав інших можливих спадкоємців та не навили доказів відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину в кожному окремому випадку та її мотивів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року, а саме частини 2 пункту 23, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Саме відсутність реєстрації прав на нерухоме майно за спадкодавцями виключає можливість та підстави для задоволення позову про визнання права власності на нього в порядку спадкування, але не виключає можливість звернення при наявності відповідних правових підстав до державних органів з вимогами про надання земельної ділянки у власність або користування особам, які мають на це право та про реєстрацію відповідних прав на нерухоме майно. Будь-яку відмову або бездіяльність органів влади за результатами розгляду таких звернень позивачі не оскаржують.

Також, слід зазначити, що вирішенню питань спадкування майна повинна бути передумова порушення права. Але, як вбачається з матеріалів справи, окремі позивачі як спадкоємці хоча ї зверталися до нотаріальної контори, проте, ні відмову нотаріуса в оформлені права на спірне майно, ні свідоцтво про право на спадщину на вказане майно, не отримували. Більш того, позивачами не наведено, чим їх права порушуються саме відповідачем – Сімферопольською міською радою.

Таким чином, відсутній також факт порушення відповідачем права позивачів на спадок, яке підлягає захисту, заявлені вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального права та, крім того, не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів.

У зв’язку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сімферопольської міської ради, третя особа по справі: Управління державного комітету по земельних ресурсах у м. Сімферополі АР Крим, про встановлення факту будівництва будинку, визнання права власності на частки житлового будинку у порядку спадкування, визнання права власності на частки будівельних матеріалів та визнання права користування земельною ділянкою задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст.ст.7,16,25,376,1225,1273-12-75 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст.ст.3,10,11,60,209,212-215,218,294 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сімферопольської міської ради, третя особа по справі: Управління державного комітету по земельних ресурсах у м. Сімферополі АР Крим, про встановлення факту будівництва будинку, визнання права власності на частки житлового будинку у порядку спадкування, визнання права власності на частки будівельних матеріалів та визнання права користування земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя:

  • Номер: 22-ц/793/1408/16
  • Опис: про витребування майна із чужого незаконного володіння
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-77/11
  • Суд: Апеляційний суд Черкаської області
  • Суддя: Воробйова Світлана Олександрівна
  • Результати справи: залишено без розгляду; Скасовано ухвалу і передано питання на розгляд суду першої інстанції
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.05.2016
  • Дата етапу: 09.06.2016
  • Номер: 2/705/133/18
  • Опис: визнання договору недійсним, визнання права власності на майно, усунення перешкод в користуванні майном
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-77/11
  • Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
  • Суддя: Воробйова Світлана Олександрівна
  • Результати справи: змінено рішення першої інстанції, із скасуванням рішення апеляції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.07.2016
  • Дата етапу: 17.07.2019
  • Номер: 6-921/17
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-77/11
  • Суд: Печерський районний суд міста Києва
  • Суддя: Воробйова Світлана Олександрівна
  • Результати справи: заяву (подання, клопотання, скаргу) повернуто
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.11.2017
  • Дата етапу: 11.12.2017
  • Номер: 22-ц/819/97/20
  • Опис: за позовною заявою Скадовської міської ради до Чабан Людмили Олександрівни, Чабан Оксани Юріївни, третя особа: Мале комунальне підприємство «Водне господарство»про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-77/11
  • Суд: Херсонський апеляційний суд
  • Суддя: Воробйова Світлана Олександрівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.11.2019
  • Дата етапу: 14.07.2020
  • Номер: 2/438/25/2013
  • Опис: про визнання права власності та скасування рішення Східницької селищної ради про приватизацію земельної ділянки
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-77/11
  • Суд: Бориславський міський суд Львівської області
  • Суддя: Воробйова Світлана Олександрівна
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення ухвали (постанови) першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.02.2010
  • Дата етапу: 05.11.2013
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація