Справа № 2-320/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Потеряйко С.А.
при секретарі: Іванченко Т.Б.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом. В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, і будучи допитаним в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 2, 40 га, розташовану на території Лісовицької сільської ради, Серії II KB № 013716, виданий на ім’я ОСОБА_2. Просить судові витрати залишити за позивачкою.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та день розгляду справи повідомлений належно, проте надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та без фіксування судового процесу технічними засобами. Позов визнає, не заперечує проти його задоволення.
За згодою сторін суд розглядає справу в попередньому судовому засіданні та без фіксування судового процесу технічними засобами.
Судом встановлено, що 25.02.1998 року помер ОСОБА_2, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів право на земельну частку (пай) позивачці по справі ОСОБА_1. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із права на земельну частку (пай) в розмірі 2, 8 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Лісовицької сільської ради, і належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КB № 0085228, виданого 31.10.1996 року Таращанського районною державною адміністрацією.
На підставі рішення II сесії XXIII скликання Лісовицької сільської Ради народних депутатів від 27.10.1999 року ОСОБА_2 був визнаний власником вказаної земельної ділянки площею 2, 40 га, на підставі чого був виданий Державний акт Серії II КB № 013716 на померлу людину.
16.11.1999 року державний нотаріус Рокитнянської державної нотаріальної контори видала позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Червоний партизан» Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області розміром 2, 8 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлому ОСОБА_2 на підставі вищевказаного Сертифікату на право на земельну частку (пай).
На час оформлення спадкового майна позивачка не знала про існування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого на ім’я померлого ОСОБА_2, в результаті чого спадкове майно, а саме земельну ділянку, було переоформлено на підставі Сертифікату, а не Державного акту.
Відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв)», Лісовицька сільська рада є замовником виготовлення технічної документації із землеустрою по виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки.
Згідно із ст. 393 ЦК України, державний акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Вказані обставини встановлено з пояснень представника позивачки, допитаного як свідка, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Судові витрати по справі суд залишає за позивачкою.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 393, 1223, 1268 ЦК України, ст.126 ЗК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку розміром 2, 40 га, розташовану на території Лісовицької сільської ради, Серії II КB № 013716, виданий на ім’я ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.