№2а-1655/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 року Суддя Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Воробйова С.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим про покладення обов’язків вчинити певні дії,-  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду у порядку адміністративного судочинства з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя (далі Управління) та просит суд: поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом; визнати бездіяльність відповідача протиправною; зобов’язати відповідача зробити перерахунок недоплаченої з 01.01.2006 року по час ухвалення рішення судом у порядку, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 7200,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України №2195-IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст.6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинні виплачувати щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2010 р.р. така допомога йому виплачувалася у неповному обсязі. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач просив врахувати те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме ч.2 ст.46 Закону, передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Про факт порушення своїх прав позивачу стало відомо лише у листопаді 2010 року. З вищенаведених підстав, посилаючись на Закон України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, Конституцію України, Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.02.2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про покладення обов’язків вчинити певні дії у частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 25.07.2010 року були залишені без розгляду.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, які мотивовані тим, що виплата соціальної пільги, як дитині війни передбачена за рахунок Державного бюджету України, яким запланована виплата зазначених пільг в розмірі, який передбачений постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року у повному обсязі, що і здійснювалося Управлінням.

Справа розглядається у порядку скороченого провадження, що відповідає вимогам ст.183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945) було менше 18 років, що підтверджується копією посвідчення, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на щомісячне отримання державної соціальної допомоги до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

За довідкою, наданою представником відповідача на позовні вимоги позивача, спірне підвищення до пенсії як дитині війни з 26.07.2010р. – складало 49,80 грн. на місяць.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року, в редакції, яка діяла у період 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року (часу ухвалення вищевказаного рішення Конституційним Судом України) й на теперішній час діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З оглядом на зазначене, суддя дійшов до висновку, що у період з 26.07.2010р. по 17.03.2011 р. (включно) - в межах позовних вимог, розмір щомісячного підвищення до пенсії позивачці як дитині війни, повинен був складати 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але ж, фактично, виплачувалося спірне підвищення у заниженому розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань суддею не приймається до уваги.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто, між позивачкою і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - є Пенсійний фонд України.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до розрахунку інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті визначення розміру мінімального розміру пенсії за віком.

Мінімальна пенсія в розмірі 19,91 грн., встановлена для нарахування соціальних надбавок Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету» та п.8 постанови КМУ за № 530 від 28.05.2008 року, на який у своїх письмових запереченнях на позов посилається представник відповідача, не підлягають застосуванню для соціальної допомоги дітям війни, яка виплачується до пенсії, оскільки суперечать нормам діючого законодавства.

Доводи відповідача щодо відсутності, не виділення, неперерахування бюджетних коштів на забезпечення виплат допомоги в розмірі, передбаченому Законом, а не підзаконним нормативним актом, неспроможні і не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для відмови в позові, так як відповідач є органом, який зобов'язаний здійснювати нарахування та виплату зазначених сум допомоги у встановлених Законом розмірах.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та не може змінювати норми інших законів.

Таким чином, розмір щомісячного підвищення до пенсії позивача у відповідності з діючою у період з 26.07.2010р. по 17.03.2011р. (включно), редакцією статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як зазначалося суддею вище, повинен був складати 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, з огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні відносини, суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

З урахуванням наведеного, суддя дійшов до висновку, що порушені права позивача будуть захищені та відновлені шляхом визнання дій Управління щодо виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги за період з 26.07.2010р. по 17.03.2011р. (включно) у заниженому розмірі протиправними та покладення зобов'язання здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 26.07.2010р. по 17.03.2011р. (включно) відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 частково задоволені судом, то понесені ним судові витрати у розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам – 1 гривня 70 копійок підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 46, 56, 58, 64, 68, 75, 92, 95, 96, 152 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутату України щодо відповідності ряду статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 2, 6, 7,  9-11, 17-18, 21, 87, 94, 105, 159,  162-163, 167, 183-2, 185-186, 254, 256 КАС України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим щодо виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги за період з 26 липня 2010 року по 17 березня 2011 року (включно) у заниженому розмірі - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум за період з 26 липня 2010 року по 17 березня 2011 року (включно) відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1 гривня 70 копійок.

Допустити негайне виконання постанови суду.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя