ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2011 р. Справа № 5010/941/2011-20/29
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Колісник О.М
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго",
вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ,76014;
вул. Максимовича,7, м.Івано-Франківськ,76007;
до відповідача: Житлово - експлуатаційної організації №1
вул. Вовчинецька,194 В, м.Івано-Франківськ,76000;
про: стягнення 97,05грн.- пені, 810,76грн.- інфляційних, 561,91грн.- 10% річних.
За участі представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1- юрист, (довіреність №249 від 15.02.11р.);
Від відповідача: ОСОБА_2- юрисконсульт, (довіреність №30 від 17.01.11р.).
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Житлово - експлуатаційної організації №1 97,05грн.- пені, 810,76грн.- інфляційних, 561,91грн.- 10% річних.
В судовому засіданні 17.05.11р. оголошувалась перерва до 26.05.11р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- неналежне виконання відповідачем в період з січня 2009р. по січень 2010р., умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії №602 від 30.09.2009р., зокрема, Додатку №2 до Договору, який встановлює порядок розрахунків за спожиту електричну енергію;
- п. 4.2.1. Договору, який вказує, що за внесення платежів, з порушенням термінів, визначених відповідним Додатком, споживач сплачує постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки, внаслідок чого, відповідачу нараховано 97,05грн.- пені, 810,76грн.- інфляційних, 561,91грн.- 10% річних;
- ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні, при вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, наступне.
Між ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію Серія А01 №620853 від 18.04.11р., змінено найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго") та Житлово - експлуатаційною організацією №1 укладено Договір про постачання електричної енергії №602 від 30.09.2009р.
Згідно розділу 1 Договору, постачальник/позивач продає електричну енергію споживачу/відповідачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1123,1 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Щомісячно 19 числа календарного місяця споживач направляє уповноваженого представника у відповідну районну філію постачальника для подання Додатку №6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід"ємною частиною Договору, одержання відповідних рахунків про оплату та надання постачальнику документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді (п.2 Додатку №2 до Договору).
Пунктом 3 Додатку №2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним Договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 19 числа місяця та триває до 18 числа (включно) поточного місяця.
Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано факт неналежного виконання споживачем в період з січня 2009р. по січень 2010р., умов взятих на себе договірних зобов"язань, в частині проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.
Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншогообладнання.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.,2.3.4. цього Договору з порушенням термінів, визначених відповідним Додатком, споживач сплачує постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки.
Таким чином, враховуючи викладені вище норми права та п. 4.2.1. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 30.04.10р. по 30.03.11р. в сумі 97,05грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи), інфляційні втрати в сумі 810,76грн., 10% річних в сумі 561,91грн. за період з січня 2010р. по січень 2011р. (розрахунки наявні в матеріалах справи).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 97,05грн.- пені, 810,76грн.- інфляційних, 561,91грн.- 10% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 599, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ,76014, вул. Максимовича,7, м.Івано-Франківськ,76007, до відповідача Житлово - експлуатаційної організації №1, вул. Вовчинецька,194 В, м.Івано-Франківськ,76000, про стягнення 97,05грн.- пені, 810,76грн.- інфляційних, 561,91грн.- 10% річних - задовольнити.
Стягнути з Житлово - експлуатаційної організації №1, вул. Вовчинецька,194 В, м.Івано-Франківськ,76000,( ідентифікаційний код 19400133) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ,76014, вул. Максимовича,7, м.Івано-Франківськ,76007, ( №2600630100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 336503) - 97,05грн. (дев"яносто п"ять грн. 05коп.)- пені, 810,76грн.(вісімсот десять грн. 76коп.)- інфляційних, 561,91грн. (п"ятсот шістдесят одну грн. 91коп.)- 10% річних, 102,00грн. (сто дві грн. 00коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Кобецька
Повне рішення складено 27.05.2011р.