УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Зубара В.В.
суддів Ігнатюка О.В., Каленченко Н.О.
з участю: прокурора Русецького О.В.
скаржника ОСОБА_1
захисника адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2007 року, якою залишена без задоволення скарга
ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора м. Біла Церква від 18 квітня 2007 року в Київській області про порушення кримінальної справи,
встановила:
Постановою помічника прокурора м. Біла Церква Київської області від 18 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України. У відповідності до зазначеної постанови ОСОБА_1, обіймаючи посаду президента Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля", будучи наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто будучи службовою особою, порушуючи вимоги ч.1 ст. 1 та ч.3 ст. 3 Закону України „Про гуманітарну допомогу" у відповідності до яких гуманітарна допомога є адресною безоплатною допомогою, а зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами за рішенням відповідної комісії з питань гуманітарної допомоги, 19 лютого 2005 року умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, а саме: без отримання погодження іноземного донора - благодійної організації „Haus Osteuropa e.V." та рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України самовільно змінив отримувача гуманітарної допомоги.
ОСОБА_1, вважаючи, що в його діях відсутній склад будь-якого злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, подав до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області скаргу в якій просив постанову помічника прокурора м. Біла Церква Київської області від 18 квітня 2007 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину та події злочину.
Справа № 10с - 20 / 2007 р. Головуючий в 1-й інстанції Федорова Т.П.
Категорія:
постанова про відмову в задовленні скарги на Доповідач Ігнатюк О.В.
постанову про порушення кримінальної справи
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2007 року скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Дане рішення суд першої інстанції мотивував наявністю приводів та достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, що дало суду підстави стверджувати те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 порушена правомірно.
В апеляції ОСОБА_1 вказано на незаконність постанови суду та необхідність її скасування. В обгрунтування своєї апеляції ОСОБА_1. посилався на те, що обставини порушення справи судом фактично не перевірені, не дана оцінка істотним для справи обставинам, судом проігноровані вимоги Закону України „Про гуманітарну допомогу" в частині визначення терміну „отримувач гуманітарної допомоги", що в своїй сукупності призвело до винесення незаконної постанови. Просив постанову суду про залишення без задоволення його скарги на постанову про порушення кримінальної справи скасувати, прийняти рішення про скасування постанови помічника прокурора м. Біла Церква Київської області від 18 квітня 2007 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а саму справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину та події злочину.
Просив також скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2007 року про відмову в задовленні його клопотання про допуск до участі у справі в якості його захисника ОСОБА_3, посилаючись на те, що ця
постанова суперечить вимогам ст. 44 КПК України та рішенню Конституційного Суду України від 16.11.2000 року № 13-рп/2000.
В запереченнях на апеляцію ОСОБА_1 перший заступник прокурора м. Біла Церква Київської області послався на необґрунтованість даної апеляції. Вважав, що кримінальну справу щодо ОСОБА_1 було порушено правомірно, за наявності приводів і підстав до порушення справи. Це вказує на те, що
постанова суду про відмову в задовленні скарги на постанову про порушення кримінальної справи відповідає вимогам закону. Вважав, також, що громадянин ОСОБА_3 обгрунтовано не був допущений до участі у справі у якості захисника ОСОБА_1 В зв"язку із наведеними обставинами прокурор заперечував проти задоволення апеляції.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які апеляцію підтримали, постанову про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 вважали незаконною та необгрунтованою, просили цю постанову скасувати, скасувати постанову про порушення кримінальної справи, а саму справу закрити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, постанову суду вважав законною та обгрунтованою, просив апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа порушується при наявності приводів до порушення кримінальної справи, вичерпний перелік яких наведений у ч.1 ст. 94 КПК України та при наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.
Право на оскарження до суду постанов про порушення кримінальної справи передбачене ст. 236-7 КПК України. За змістом ч.14 ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав та приводів до порушення
щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.
Доводи апеляції ОСОБА_1 про те, що судом фактично не перевірялись обставини порушення кримінальної справи, не дана оцінка істотним для справи обставинам та щодо ігнорування судом вимог Закону України „Про гуманітарну допомогу" не грунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах Закону.
Висновки суду першої інстанції про неможливість на даній стадії кримінального процесу оцінки доказів та прийняття рішення щодо винності чи невинності ОСОБА_1 у вчиненні службового злочину, грунтуються на вимогах ч. 14 ст. 236-8 КПК України.
постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2007 року про відмову в задовленні скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи відповідає вимогам Закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає в зв"язку із чим залишає апеляцію ОСОБА_1 на цю постанову без задоволення, а саму постанову без змін.
Апеляція ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2007 року, якою відмовлено в задовленні клопотання ОСОБА_1 про допуск до участі у справі в якості його захисника громадянина ОСОБА_3, колегією суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області не розглядалась, оскільки зазначена
постанова окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2007 року про відмову в задовленні скарги ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора м. Біла Церква Київської області від 18 квітня 2007 року про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України залишити без змін.