донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.05.2011 р. справа №27/5009/152/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорожкокс" м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2011р. по справі № 27/5009/152/11 ( суддя –Дроздова С.С.)
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорожкокс" м.Запоріжжя
про стягнення 2 792,41грн.
За участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1-довіреність № 40
від відповідача –не з`явився
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс" м.Запоріжжя 2 792,41грн., з яких: 1401,60грн. збору за зберігання, 180,48грн. збору за зважування вантажу, 351,12грн. збору за маневрову роботу, 850,33грн. плати за користування вагонами інших держав, 8,88грн. вартості бланків перевізних документів форми СМГС.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.03.2011р. по справі № 27/5009/152/11 позовні вимоги задоволенні та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс" м.Запоріжжя на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ 1401,60грн. збір на зберігання, 180,48грн. збір за зважування вантажу, 351,12грн. збір за маневрову роботу, 850, 33 грн. плати за користування вагонами інших держав, 8,88грн. вартості бланків перевізних документів форми СМГС, 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дане рішення мотивовано наступним:
-актами загальної форми № 160 від 12.04.2010р., № 162, № 163 від 16.04.2010р., комерційним актом Б № 070539/22 від 12.04.2010р. , які є підставою для покладення на відправника відповідальності за перевантаження вагону більш ніж зазначено у перевізному документі;
-претензією № 12 з вимогою перерахувати суму боргу у розмірі 2 792,41грн. на поточний рахунок ДП "Придніпровська залізниця", яка залишилась без відповіді та задоволення;
-положеннями ст.19 Конституції України, ч.1 ст.13, ч.1, ч.2 ст.14, ст.11, ст.509, ст.629, ст.909 Цивільного кодексу України, ст.4-1, ст.20, ст.49 Господарського процесуального кодексу України, ст.6, ст.2, ст.4, ст.62, ст.125, ст.129, ст.23, ст.24, ст.62, ст.119 Статуту залізниць України, § 1 ст.7, параграфом 7 ст.21 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі-СМГС), п.2.1. розділу 2, п.1.1. розділу 4, п.2.1. розділу 2 "Правил оформлення перевізних документів", ст.306, ст.307, ст.193, ст.218, ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, п.22 "Правил видачі вантажів"
-обгрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 11.03.2011р. у справі № 27/5009/152/11 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:
-рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.118, ст.120, ст.122 Статуту залізниць, п.1.11 Правил розрахунків за перевезення вантажів;
-штраф, передбачений ст.118, ст.122 Статуту залізниць, підлягає стягненню з відправника- ТОВ "Навантажувально-транспортне управління "Шолоховське" (Ростовська область, Белокалітвінський район, п.Шолоховський, вул.Польова, 5).
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно даних залізничної накладної № АК384999 зі станції Грачі Північно-Кавказської залізниці Російської Федерації на адресу ВАТ "Запорожкокс" були відправлені 4 вагони вугілля камґяного марки "СС".
Вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю вантажно-транспортне управління "Шолоховське", вантажоодержувач - Відкрите акціонерне товариство "Запорожкокс", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
На попутній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці вагон № 68773043 затримано з причини виявлення перевантаження вагону більше ніж зазначено у перевізному документі та понад його вантажопідйомність, перевантаження надлишку вантажу в інший вагон та його переваження про що складені акти загальної форми № 160 від 12.04.2010 року, № 162, № 163 від 16.04.2010 року.
За результатами перевірки було виявлено, що в вагоні № 68773043 вага вантажу не відповідає відміткам про вагу вантажу, зазначених в залізничних накладних, а саме у комерційному акті Б № 070539/22 від 12.04.2010 року станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці.
З вищезазначених причин вагон № 68773043 був затриманий з 03 год. 30 хв. 12.04.2010 р. до 15 год. 00 хв. 16.04.2010 р. на коліях станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці для оформлення перевізного документа для відвантаження.
Надлишок вантажу було перевантажено з вагону № 68773043 у вагон № 66557273.
ДП “Придніпровська залізниця” перевірила масу вантажу, що перевозилась. В результаті було виявлено, що вага вантажу у вагоні № 68773043 більше ніж в перевізній накладній на 1 250 кг.
Через затримку залізницею були нараховані додаткові збори на загальну суму 2 792 грн. 41 коп., а саме:
- плата за користування вагонами у розмірі 850 грн. 33 коп., згідно ст. 119 Статуту залізниць України, із застосуванням ставок плати таб.1 Розд.5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництва № 1), затвердженого наказом Міністерством транспорту та зв'язку України від 26.03.209р. № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356 за 107 годин 30 хв., яка нарахована із застосуванням ставок плати за користування вагонами належності країн СНД і Балтії за один вагон у швейцарських франках відповідно до рішення сорок дев’ятого засідання ради залізничного транспорту держав-учасниць СНД від 21.11.2008 р.;
-збір за маневрову роботу у розмірі 351 грн. 12 коп., згідно ст. 71 Статуту залізниць України, із застосуванням ставок згідно п.1.8 та п. 4.3 Розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1);
- збір за зберігання годин складає 1401 грн. 60 коп., нарахований згідно ст. 46 Статуту залізниць України із застосуванням ставок збору передбачених п. 2.1 Р.3 Тарифного керівництва № 1;
- збір за зважування вагонів вагону 180 грн. 48 коп., нарахований із застосуванням ставок, згідно п. 4.1 Р.3 Тарифного керівництва № 1;
-вартість бланків перевізних документів 8 грн. 88 коп., відповідно п. 3.1.3 Р.З Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1) вартість бланків перевізних документів форми СМГС.
По прибуттю на станцію Запоріжжя - Ліве, на підставі акту загальної форми № 162 від 16.04.2010 року станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, суми додаткових зборів, пов'язаних з затримкою були включені до накопичувальної картки № 23049006.
Представник ВАТ “Запоріжкокс”, накопичувальну картку № 23049006 підписав із зауваженням та зазначив, що з оплатою не годен, так як оплата виставлена з порушення ст. 122 Статуту залізниць України.
28.05.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 12 з вимогою перерахувати суму боргу у розмірі 2 792 грн. 41 коп. на поточний рахунок ДП "Придніпровська залізниця".
Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до частини 2 статті 62 Статуту залізниць України остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
Пунктом 5 ст.307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до п.2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізник документів (затверджених Міністерством транспорту України 24.11.2000р. № 644 та в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084) (далі Правила) вантажовідправником заповнюються, зокрема, графа комплекту перевізних документів, як то “Маса вантажу в кг, визначена відправником”.
Пунктом 2.3. Правил визначено, що у графі “Правильність внесення у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посадку і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Пунктом 5.5. Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей, зокрема маси вантажу, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Враховуючи вищенаведене слід зазначити, що відповідальність за неправильне внесення даних в накладну повинен нести відправник, тому збитки і додаткові витрати збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення підлягають відшкодуванню відправником.
Така позиція висловлена у п.п.6.1-6.3 у Роз’ясненні Вищого господарського суду України від 29.09.08року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.
Крім того, слід зазначити, що наявними документами не підтверджено необхідність затримання спірного вагону на 107 годин 30 хвилин.
Відповідно до п.4.4 Тарифного керівництва № 1 збір за зважування не нараховується за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної вантажовідправником (стаття 24 Статуту залізниць України).
Згідно з п.п.2, 3 Правил користування вагонами та контейнерами (затв. наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999р., зареєстр. в Мінюсті України за № 165/3458 від 15.03.1999р.) за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1). Проте, відповідна відомість в матеріалах справи відсутня.
Згідно ст.71 Статуту залізниць України нараховано збір за маневрову роботу (маневрова робота виконувалась локомотивом залізниці) із застосуванням ставок згідно п.1.8 Розділу З Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1) в розмірі 351 грн.12 коп. (в т.ч. ПДВ-58 грн.52 коп.). Оскільки даний збір нараховується лише при наявності вимоги власника під’їзної колії, а докази наявності такої вимоги відсутні в матеріалах справи, тому й відсутні підстави для стягнення даного збору.
Позивачем нарахований збір за зберігання в сумі 1401,60грн. ( з урахуванням ПДВ) згідно актів загальної форми № 160 від 12.04.2010р., № 162 від 16.04.2010р., однак даними актами не зазначено причини зберігання вантажів з 12.04.2010р. по 16.04.2010р.
Предґявлена позивачем до стягнення вартість бланків перевізних документів форми СМГС в сумі 8,88грн. є недоведеною та такою, що не відповідає вартості вказаній у п.3.1.3 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повґязані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1).
При наявності даних обставин слід визнати, що позовні вимоги наданими доказами є недоведеними, тому господарський суд дійшов до необґрунтованого висновку про задоволення пред’явлених до стягнення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні позовом та з апеляційною скаргою покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорожкокс" м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2011р. по справі №27/5009/152/11 задовольнити.
2) Рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2011р. по справі №27/5009/152/11 скасувати.
3) В позові Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Запорожкокс" м.Запоріжжя про стягнення 2 792,41грн., відмовити.
4) Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорожкокс" м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 00191224) витрати зі сплати державного мита за позовною заявою та за апеляційною скаргою в сумі 153грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
5) Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5 примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду