донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.05.2011 р.           справа №4/48

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Зубченко І.В., Черноти Л.Ф.

При секретарі: Братченко Т.А.

За участю представників сторін:

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 по дов., ОСОБА_4 по дов.;

від відповідача:ОСОБА_2 по дов., ОСОБА_3 по дов.

  у судовому засіданні з 20.04.2011р.

  по 25.05.2011р. оголошувалась

  перерва

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка»м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2011р. (повний текст від 15.03.2011р.) у справі №4/48 (суддя Старкова Г.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш»м. Луганськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка»м. Луганськ

про стягнення 54 312,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Трансмаш»м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка»м. Луганськ, про стягнення 54 312,00грн., сплачених за товар неналежної якості.

Заявою від 08.06.2010р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України змінив предмет позову та просив зобов’язати ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка»повернути ПАТ «НВЦ «Трансмаш»54 312,00грн., сплачених за товар невідповідної якості.

Рішенням від 10.03.2011р. господарський суд Луганської області позов задовольнив повністю та стягнув з відповідача на користь позивача суму у розмірі 54 312,00грн., сплачену за товар невідповідної якості, витрати на проведення експертизи в сумі 6 201,60грн. та судові витрати.

Свій висновок щодо задоволення позовних вимог суд першої інстанції обґрунтував, посилаючись на приписи ст. 678 ЦК України, відповідно до яких у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявились неодноразово чи з’явились знову після їх усунення), покупець має право за своїм вибором відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

За висновком місцевого господарського суду, істотне порушення вимог щодо якості товару підтверджено актами №7 від 29.04.2009р. та №9 від 26.05.2009р. приймання продукції по якості, відповідно до яких виявлені недоліки у 21 відливках приводу ТЕП 75.31.15.110 та 2 відливках приводів ТЕП 75.31.15.102, які визнані остаточним браком, підлягаючим заміні відповідачем. Крім того, зазначені недоліки у поставленій продукції підтверджені висновком експерта №5635/14 від 29.11.2010р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, яким встановлено, що поставлені відповідачем відливки не відповідають вимогам по якості договорів №И6111215 від 03.11.2008р, .№И61П215 від 03.11.2008р., а також Інструкції 60.003-90И, та виправлення такого виду дефектів не передбачено і не допускається.

Судом першої інстанції з посиланням на ст. 681 ЦК України  не були прийняті до уваги твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки спеціальний строк позовної давності в один рік від дня виявлення недоліків сплинув по приводах ТЕП 75.31.15.110 29.04.2010р., а по приводах ТЕП 70А.31.15.102 –30.03.2010р., в той час як позовна заява була подана позивачем 18.03.2010р.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач  звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Заявник в обґрунтування вимог про скасування судового рішення посилається на те, що судом першої інстанції неправомірно застосовано до спірних правовідносин приписи              ст. 678 ЦК України, оскільки позивач не заявляв вимог про відмову від договору №61П215 від 03.11.2008р., а також не надав доказів щодо неможливості усунення недоліків. Крім того, у вказаному договорі сторони визначили, що у разі постачання продукції неналежної якості, продукція, яка є кінцево забракованою, підлягає заміні на належну.

Заявник апеляційної скарги наголошує, що при винесенні рішення судом першої інстанції не були враховані зауваження відповідача, що зовнішній діаметр 304 вказаний в кресленні без допуску, тобто фактично діаметр приводу ТЕП 75.31.15.110 може складати 294,4мм. Також за твердженням скаржника судом не було надано оцінку того, що відливка-привод ТЕП 75.31.15.110 є заготівкою для одержання деталі Привод ТЕП 75.31.15.110, а вимірювання для визначення фактичного значення його діаметру провадились до видалення припуску. Тобто, скаржник зазначає, що вимір параметрів зовнішнього діаметра потрібно здійснювати після проведення механічної обробки (заготівки) відливки привода ТЕП 75.31.15.110, а фактичні значення виміру таких параметрів при прийманні відливків є некоректними.

Судом першої інстанції, за твердженням скаржника, було дано невірну оцінку характеру виявлених недоліків, оскільки недоліки в зовнішньому діаметрі продукції не можуть бути прихованими і повинні бути виявлені при прийманні продукції від відповідача, тобто не пізніше 10 днів з моменту отримання (п.п. б) п. 6 Інструкції П-7) –ще у 2008 році.

Кім того, скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на описку в тексті оскаржуваного рішення щодо номеру договору №И61П179 від 02.09.2008р., за яким була поставлена відливка-привод ТЕП 70А.31.15.102 №3.

Суд також, на думку скаржника, не надав оцінки тому факту, що дефекти відливок-приводів ТЕП 70А.31.15.102 були виявлені в продукції позивача, що він поставив ВАТ «Коломенський завод». Претензій позивача до відповідача до поставки ВАТ «Коломенський завод»по якості відливків-приводів не було (вони були оглянуті і оброблені, тобто пройшли вхідний і вихідний контроль у позивача). До того ж, позивачем не було надано доказів, що недоліки є такими, які не можна усунути, тобто що продукція є кінцево забракованою.

Крім того, заявник апеляційної скарги стверджує, що судом першої інстанції були неправомірно прийняті в якості належних доказів акти експертизи №305 від 13.05.2010р. та №443 від 13.06.2009р., складені Луганською регіональною промисловою палатою, оскільки в порушення умов договору та Інструкції П-7 експертиза проводилась без повідомлення відповідача, якість визначалась по кресленнях, які не були застережені в договорі, вимірювання приводів проводилось з порушенням вимог ГОСТ 8.050-73 та Методики вимірювання поперечного перерізу циліндричних деталей. Експертизу Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз заявник апеляційної скарги також не приймає в якості доказу, оскільки вимірювання проводились експертом з порушеннями, а сам висновок не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

У зв’язку з викладеним, скаржник зауважує, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про поставку продукції неналежної якості, недоліки якої є такими, що не можна усунути, і тому з відповідача необхідно стягнути 54 312,00грн. Крім того, за твердженням заявника, при винесенні рішення суд неправильно застосував ст.ст. 258, 681 ЦК України, оскільки в даному випадку слід було керуватися ст. 269 ГК України щодо строку позовної давності.  

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

25.05.2011р. від представника позивача надійшли пояснення по справі №4/48, в яких ПАТ «НВЦ «Трансмаш»зазначає, що згідно чинного законодавства та судової практики саме продавець зобов’язаний здійснювати контроль якості продукції, посвідчувати якість відповідними супровідними документами та у разі продажу неякісного товару нести відповідальність, встановлену законодавством, в тому числі і ст. 678 ЦК України.

Судова колегія не приймає до уваги клопотання позивача про залучення до матеріалів справи копій листів щодо відмови від договору №И61П215 з посиланням на те, що відповідач почав заперечувати факт відмови від договору тільки при апеляційному розгляді, оскільки згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд уповноважений приймати та розглядати тільки ті вимоги, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договорів №61П215 від 03.11.2008р. та №И61П179 від 02.09.2008р. ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменко»(продавець) виготовляло та постачало Закритому акціонерному товариству «Науково-виробничий центр «Трансмаш»(покупець) продукцію - відливки приводів ТЕП 70А.31.15.102 та приводів ТЕП 70А.31.15.110.

На виконання умов договору позивач здійснив передплату у розмірі 1107902,40грн. згідно  платіжних доручень №1154 від 02.11.2008р. на суму 36000,00грн., №1155 від 03.11.2008р. на суму 44000,00грн.,  №2507 від 10.11.2008р. на суму 300000,00грн., №1193 від 12.11.2008р. на суму 100000,00грн., №1215 від 16.11.2008р. на суму 318988,80грн., №1257 від 20.11.2008р. на суму 16152,00грн., №2700 від 28.11.2008р. на суму 30 240,00грн., №1277 від 07.12.2008р. на суму 35107,20грн., №1334 від 29.12.2008р. на суму 59078,40грн., №2140 від 19.09.2008р. на суму 84 168,00грн., №1025 від 08.10.2008р. на суму 17784,00грн., №2390 від 22.10.2008р. на суму 66 384,00грн.

В свою чергу відповідач поставив позивачу товар, проте, при прийманні продукції по якості, відповідно до Акту № 7 приймання по якості від 29.04.2009р. у 21 відливках приводу ТЕП 75.31.15.110 (№№ 1, 2, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15, 16, 19, 20, 24, 28, 30, 31, 40, 41, 43, 44) виявлені недоліки, а саме –вказані відливки не відповідають вимогам креслення ТЕП75.31.15.110 та ГОСТ 26645-85. Ливарні недоліки були виявлені на ЗАТ «НВЦ «Трансмаш»після здійснення механічної обробки деталей.

Брак відповідач не визнав, про що до акту №7 представником відповідача було складено окрему думку, в зв'язку з чим позивач звернувся до Луганської регіональної торгово-промислової палати, яка актом експертизи № 305 від 13.05.2009р. підтвердила невідповідність якості поставленої продукції.

В подальшому, позивачем було направлено відповідачу претензію від 01.07.2009р.                      № 306/013 про відшкодування збитків. Листом від 13.07.2009р. № 1839 відповідач брак не визнав,  вимоги викладені у претензії відхилив, вимогу щодо заміни забракованої продукції також відхилив.

Крім того, позивач надіслав відповідачу претензію від 19.01.2010р.  № 013-193, в якій просив на підставі п.  5.5.  Договору та ст.  678  Цивільного кодексу України здійснити заміну забракованих 21 приводів ТЕП 75.31.15.110 на аналогічні нові належної якості, на що листом від 22.02.2010р. № 618 відповідач відмовив  у повному обсязі  у задоволенні викладених у претензії вимог.

З матеріалів справи вбачається, що вартість забракованих 21 відливок приводу ТЕП 75.31.15.110 складає 48 384,00грн.

Разом з цим, згідно акту № 9 приймання по якості від 26.05.2009р. 2 відливки приводів ТЕП 75.31.15.102 (№№ 3, 15) також визнані остаточним браком, що підлягає заміні відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відливка приводу № 3 була поставлена відповідачем позивачу 10.10.2008р. на підставі договору № И61П179 від 02.09.2008р., а відливка приводу № 15 -10.10.2008р. на підставі договору № И61П215 від 03.11.2008р.

Судова колегія приймає до уваги посилання заявника в апеляційній скарзі на помилкове зазначення судом номеру договору як №И61Ш79 від 02.09.2008р., однак вважає, даний факт не впливає на вирішення спору по суті, а є технічною опискою.

Так, зазначені приводи були поставлені позивачем ВАТ Холдингова компанія «Коломенський завод»в рамках контракту № 1110281 від 11.02.2008р. Ливарні недоліки були виявлені саме на ВАТ ХК «Коломенський завод»(Російська Федерація) після здійснення механічної обробки деталей, що відображено у протоколі від 18.03.2009р. та рекламаційному акті (про скриті недоліки  покупної продукції) № 79 від 30.03.2009р.

Листами № 67/142 від 23.03.2009р.  та № 67/165 від 31.03.2009р.  ВАТ ХК «Коломенський завод»повідомило, що підприємство позивача має розпорядитися кінцево забракованою продукцію та вирішити питання про її заміну чи виправлення.

Між тим, представник відповідача підписав акт №9 приймання по якості від 26.05.2009р. з окремою думкою, якою не визнав, що продукція була забракована, у зв’язку з чим позивач звернувся до Луганської регіональної торгово-промислової палати, яка актом експертизи № 443 від 13.06.2009р.  підтвердила невідповідність якості поставленої продукції.

30.04.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 230/013 про компенсацію витрат, спричинених постачанням двох неякісних приводів ТЕП 75.31.15.102., яку останній листом № 1558 від 15.06.2009р. не визнав та відхилив викладені в ній вимоги.

В подальшому позивачем на адресу  відповідача надіслано претензію від 19.01.2010р.                № 013-193, в якій позивач на підставі п. 5.5. Договору та ст. 678 Цивільного кодексу просить здійснити заміну 2 забракованих приводів ТЕП 75.31.15.102 та 21 приводи ТЕП 75.31.15.110 на аналогічні відливки належної якості. Відповідач листом від 22.02.2010р. № 618 вимоги позивача не визнав та відхилив.

За матеріалами справи, вартість забракованих 2 відливок приводу ТЕП 75.31.15.102 складає 5 928,00 грн., з огляду на що загальна вартість забракованої продукції - 54 312,00грн.

Пунктом 5.1. договору № И61П215 сторони передбачили, що якість продукції повинна відповідати технічним вимогам креслень та Інструкції № 60.003.-90И

Відповідно до п.п. 5.5. договорів № И61П179 від 02.09.2008р. та  № И61П215 від 03.11.2008р.,  кінцево забракована продукція підлягає заміні на гідну.

Згідно з п. 6.1 договору № И611І215 від 03.11.2008р., якість кожної партії продукції підтверджується свідоцтвом про якість, що надається продавцем.

Таким чином, відповідач гарантував належну якість спірної продукції та здійснив безумовне посвідчення її якості відповідним документом, що супроводжує партію металопродукції - свідоцтвами про якість №№ 4, 7, 8, 9, 13. Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідач передав позивачу продукцію неналежної якості, чим порушив вимоги п .5.1. договору № И61П215 від 03.11.2008  та ст.ст. 673, 675 ЦК України.

Частиною 2. ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, або вимагати заміни товару.

З огляду на те, що під час розгляду справи у місцевого господарського суду виникла потреба у роз’ясненні питань, що потребують спеціальних знань, за клопотанням позивача ухвалою від 13.03.2010р. господарський суд Луганської області призначив у справі №4/48 судову технічну експертизу поставленої відповідачем продукції, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта судом першої інстанції були поставлені наступні запитання: чи відповідають поставлені відповідачем відливки привода ТЕП 75.31.15.110 у кількості 21 шт. вимогам по якості Договору № И61П215 від 03.11.2008 р., Інструкції 60.003-90И та кресленням деталі та відливки приводу ТЕП 75.31.15.110. і чи є дані відливки кінцевим браком; чи відповідають поставлені відповідачем відливки привода ТЕП 75.31.15.102 у кількості 2 шт. вимогам по якості Договору № И61П215 від 03.11.2008 р., Інструкції 60.003-90И та кресленням деталі та відливки приводу ТЕП 75.3 1.15.102, і чи є дані відливки кінцевим браком; чи є на 21 відливки - приводу ТЕП 75.31.15.110 невиправні ливарні дефекти (пори, несплошности метала, деформація тощо);  чи є на 2 відливках - приводу ТЕП 70А.31.15.102 невиправні ливарні дефекти (пори,  несплошности метала, деформація тощо); чи є на 21 відливки - приводу ТЕП 75.31.15.110 сліди механічних пошкоджень;  чи є на 2 відливках - приводу ТЕП 70А.31.15.102 сліди механічних пошкоджень; якщо продукція не відповідає вимогам по якості, чи є недоліки такими, що можуть бути виправлені відповідно до вимог креслення привод ТЕП 75.31.15.110, креслення привод ТЕП 70А.31.15.102 та інструкції 60.003-90И відповідно; чи відповідає 21 відливка - приводу ТЕП 75.31.15.110 вимогам креслення привод ТЕП 75.31.15.110 та інструкції 60.003-90И; чи відповідає 2 відливки - приводу ТЕП 70А.31.15.102 вимогам креслення привод ТЕП  70А.31.15.102 та Інструкції 60.003-90И; чи можливе виготовлення якісних деталей з наданих на експертизу відливків за умови виконання технічних вимог договірних креслень та Інструкції 60.003-90И; чи є підставою для забракування відхилення від номінального значення вільного розміру відливки приводу ТЕП 75.31.15.110 з невказаними допусками, якщо фактичний розмір - на нижньому граничному відхиленні стандартного поля допуску для даного класу точності (з урахуванням додаткової похибки вимірювання), а точне місце виміру може бути визначено тільки після механічної обробки (торцювання) частини відливка, що розглядається.

Згідно висновку експерта №5635/14 по справі №4/48 від 29.11.2010р., поставлені відповідачем  відливки приводу ТЕП 75.31.15.110 у кількості 21 шт. не   відповідають   вимогам   по   якості   договору №И6111215 від 03.11.2008р., Інструкції 60.003-90И та кресленикам деталі та відливки приводу ТЕП 75.31.15.110. Довідково експертом повідомлено, що на креслениках відливки і деталі приводу  ТЕП 75.31.15.110 і в Інструкції 60.003-90И виправлення такого виду дефекту не передбачено.

Крім того, у висновку експертом зазначено, що відливки приводу ТЕП 70А.31.15.102 у кількості 2 шт. не відповідають вимогам по якості Договору № И61П215 від 03.11.2008р., Інструкції 60.003-90И та кресленням деталі та відливки приводу ТЕП 70А.31.15.102, при чому додатково повідомлено, що наявність встановлених при дослідженні дефектів не допускається вимогами креслеників відливки і деталі приводу ТЕП 75.31.15.110 та  Інструкцією 60.003-90И.

Твердження скаржника стосовно того, що висновок експерта №5635/14 від 29.11.2010р. не є належним доказом з тих підстав, що вимірювання здійснювалось представником позивача за допомогою різних сторонніх предметів, а результати вимірювання судовий експерт записував лише зі слів представника позивача, а також те, що судовий експерт не встановив факту кінцевого браку продукції та не надав пояснень стосовно проведеної експертизи, судова колегія до уваги не приймає як необґрунтовані, виходячи з наступного.

Так, у висновку судового експерта зазначені прилади, за допомогою яких проводились вимірювання, а також дані свідоцтв про повірку вказаних приладів. Крім того, за клопотанням відповідача, місцевим господарським судом було викликано у судове засідання та витребувано відповідні пояснення стосовно проведеної експертизи у судового експерта –Лушникової Тамари Миколаївни, яка з’явилась до суду та пояснення якої долучені до матеріалів справи.

В матеріалах справи відсутні зауваження відповідача стосовно компетентності експерта, який проводив призначену судом експертизу, та відводи експерту з мотивів його некомпетентності, передбачені ст. 41 ГПК України, у зв’язку з чим  господарський суд вмотивовано прийняв висновок експерта №5635/14 від 29.11.2010р. за результатами дослідження спірної продукції в якості належного засобу доказування в розумінні ст. 32 та ч.1 ст. 36 ГПК України.

Також, посилання скаржника на те, що сам висновок експерта не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, спростовуються наявними в матеріалах справи поясненнями експерта Лушникової Т.М. від 10.03.2011р. та приписами Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 30.05.1997р., відповідно яких визначення способу проведення експертизи є компетенцією експерта.

Крім того, діючим законодавством та технічними документами, що застосовуються до правовідносин сторін –Інструкцією 60.003-90И та кресленнями приводу ТЕП 75.31.15.110 і приводу ТЕП 70А.31.15.102, не передбачений термін кінцевий брак та правові наслідки його існування. Враховуючи приписи ст. 678 ЦК України, для права вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми передбачено лише необхідність виявлення недоліків, які не можна усунути, що має місце в даній справі з огляду на висновки експертиз Луганської регіональної торгово-промислової палати та судової технічної експертизи поставленої відповідачем продукції.

Посилання скаржника на те, що акти експертиз Луганської регіональної торгово-промислової палати не можуть бути прийняті до уваги у якості належних та допустимих доказів є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів. Крім того,  обов’язкове запрошення відповідача на експертизу торгово-промислової палати не передбачене ні Інструкцією П-7, ні договором №И61П215 від 03.11.2008р. До того ж, ні договором, ні Інструкцією 60.003-90И, ні кресленнями не передбачено застосування положень ГОСТ 8.050-73 до відношень між сторонами, тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на невідповідність висновку експертизи Луганської регіональної торгово-промислової палати не може бути прийнято до уваги.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, недоліки поставленої відповідачем продукції не можна усунути, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 678 ЦК України є істотним порушенням вимог щодо якості, у зв’язку з чим настають правові наслідки, передбачені зазначеною статтею –виникнення права позивача на повернення сплаченої грошової суми за продукцію неналежної якості.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що судом першої інстанції не було надано оцінку характеру виявлених недоліків продукції. Дані твердження не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки в акті №7 від 29.04.2009р. зазначено, що виявленими недоліками є невитриманий зовнішній діаметр приводів. Між тим, в даному акті зазначено, що ливарні недоліки були виявлені на ЗАТ «НВЦ «Трансмаш»після здійснення механічної обробки деталей, тобто посилання скаржника на те, що зовнішні розміри продукції не можуть бути прихованими та повинні бути виявлені при прийманні продукції від відповідача (не пізніше 10 днів з моменту отримання) є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Крім того, статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За матеріалами справи, 19.01.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією                      вих. №013-193, в якій просив на підставі п. 5.5 договору та ст. 678 ЦК України здійснити заміну неякісних 21шт. приводів ТЕП75.31.15.110 та 2шт. приводів ТЕП75.31.15.102 на аналогічні нові належної якості, проте листом від 22.02.2010р. №8 відповідач відмовився задовольнити вказані вимоги позивача.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  суми  54312,00грн., сплаченої за товар невідповідної якості (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.06.2010р.) є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Твердження скаржника  про те, що позивачем  пропущений  строк позовної давності  щодо подачі позовної заяви до суду відносно  недоліків відливків - приводів закінчився 30.10.2009р., не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, виходячи з наступного.

Дійсно, як зазначає заявник апеляційної скарги, відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. До вимог у зв’язку з  недоліками проданого товару законодавець таку спеціальну давність встановив у ст. 681 ЦК України, яка складає 1 рік і обчислюється від дня виявлення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, недоліки приводів ТЕП 75.31.15.110 були виявлені 29.04.2009р., про що був складений акт № 7 приймання  по якості, а недоліки приводів ТЕП 70А.31.15.102 -  30.03.2009р. та  складений рекламаційний акт № 79 (про скриті недоліки покупної продукції).

За таких обставин, строк позовної давності по приводах  ТЕП 75.31.15.110 в даному випадку сплинув би 29.04.2010р., а по приводах ТЕП 70А.31.15.102 - 30.03.2010р., про що вірно зазначено місцевим господарським судом.

Разом з цим, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою 18.03.2010р., таким чином, позовні вимоги пред’явлені в межах строку, передбаченого чинним законодавством.

У зв’язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження скаржника щодо невмотивованого незастосування до спірних правовідносин вимог ст. 269 ГК України

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2011р. (повний текст від 15.03.2011р.) у справі №4/48 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України,  Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2011р. (повний текст від 15.03.2011р.) у справі №4/48 залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка»м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2011р. (повний текст від 15.03.2011р.) у справі №4/48  –залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач):          Н.В. Будко

Судді:          І.В. Зубченко

          Л.Ф. Чернота

          Надруковано примірників –5

          1-у справу

          1-позивачу

          1-відповідачу

          1-господарському суду

          1-ДАГС