донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.05.2011 р. справа №34/44пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Зубченко І.В., Черноти Л.Ф.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 по дов.;
від відповідача:ОСОБА_2 по дов.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Адітум Маркет»м. Вишневе Київської області
на рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. (повний текст від 30.03.2011р.) у справі №34/44пд (суддя Кододова О.В.)
за позовом Приватного підприємства «Адітум Маркет»м. Вишневе Київської області
до Закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» м. Краматорськ Донецької області
про визнання договору поставки №1450/027 від 09.09.2009р. недійсним
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне підприємство «Адітум Маркет»м. Вишневе Київської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод»м. Краматорськ Донецької області, про визнання договору поставки №1450/027 від 09.09.2009р. недійсним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Свій висновок щодо відмови у задоволенні позову господарський суд обґрунтував, посилаючись на приписи ст.ст. 203, 215, 241 ЦК України, зазначивши, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають, оскільки після підписання спірного договору позивач вчинив дії, що свідчать про схвалення спірного правочину, а саме –прийняв здійснену відповідачем попередню оплату у розмірі 50% від вартості продукції, крім того, між сторонами проводилось листування щодо поставки товару, а також було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого позивач підтвердив наявність заборгованості в сумі 76382,17грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. у справі №34/44пд скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «Адітум Маркет» у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме –було невірно розтлумачено приписи законодавства, що визначають процедуру схвалення правочину, вчиненого представником з перевищенням повноважень, оскільки в матеріалах справи немає доказів щодо схвалення позивачем змісту оскаржуваної угоди.
На думку скаржника, листування між сторонами, на яке суд звертає увагу в оскаржуваному рішенні, не може бути розцінене як схвалення позивачем самого правочину, оскільки листи, адресовані відповідачу, було підписано заступником директора ПП «Адітум Маркет», тобто посадовою особою, що не має статусу юридичної особи. Скаржник також зауважує, що листа за №149 від 08.10.2009р. на адресу відповідача ніколи не направлялось.
Крім того, як зазначає заявник апеляційної скарги, посилання господарського суду на ту обставину, що позивач прийняв здійснену передплату у розмірі 50% від вартості продукції також є помилковим, оскільки судом не було дано належної уваги тій обставині, що ПП «Адітум Маркет»через несхвалення в цілому угоди вже частково у розмірі 2 000,00грн. було повернуто перераховані відповідачем грошові кошти.
Таким чином, за твердженням скаржника, відсутність будь-якої кореспонденції щодо схвалення відносин за оспорюваним договором поставки, підписання листів неуповноваженою на те особою, не відвантаження на адресу відповідача металопродукції, повернення частини перерахованих коштів відповідачу свідчить про те, що між сторонами у справі не були легітимізовані договірні відносини, а відтак волю від імені ПП «Адітум Маркет»виявив заступник директора, що не мав належного повноваження відповідно до закону та установчих документів юридичної особи представляти підприємство у відносинах з іншими учасниками господарювання.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору поставки, складеного у спрощений спосіб у формі направленого позивачу листа від 09.09.2009р. №1450/027, Закрите акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод»та Приватне підприємство «Адітум Маркет»визначили між собою зобов’язання позивача поставити протягом вересня-жовтня 2009 року металопродукцію на загальну суму 156 764,33грн., а відповідача –прийняти товар та здійснити його оплату. Вказаний лист підписано представниками та скріплено печатками обох підприємств.
Пунктом 2 зазначеного листа сторони узгодили форму оплати у вигляді передплати 50% вартості металопродукції, а також сплату наступних 50% вартості протягом 5 банківських днів з дати поставки товару на склад покупця.
У позовній заяві позивач стверджує, що при укладенні угоди від імені Приватного підприємства «Адітум Маркет»виступав заступник директора, а не директор, який згідно статуту має повноваження на керівництво поточної діяльності підприємства, у зв’язку з чим просить суд визнати угоду, укладену у спрощений спосіб згідно листа №1450/027 від 09.09.2009р., недійсною.
За статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до Роз’яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У позовній заяві позивач стверджує, що спірний договір не був підписаний єдиною уповноваженою на то за статутом особою –директором ПП «Адітум Маркет» Трохимчук-Буторовою Т.В., а підписаний заступником директора, який на час підписання не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Між тим, згідно з положеннями ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відповідно до п. 9.2. Роз’яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Так, на виконання умов спірної угоди позивачем згідно платіжних доручень №10131 від 23.09.2009р. та №9891 від 17.09.2009р. було перераховано попередню оплату в сумі 78 382,17грн. При цьому, як вірно зазначено місцевим господарським судом, позивачем не було заявлено вимоги про безпідставність здійсненого платежу та не було повернуто суму попередньої оплати на рахунок відповідача.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі проводилось листування щодо поставки товару за вказаною угодою. Зокрема, позивач листом від 02.10.09р. № 145/10 повідомив відповідача про помилкове виготовлення заводом-виробником профнастилу за іншими розмірами на відміну від передбачених у договірному листі. На прохання розглянути можливість поставки такої продукції відповідач надав згоду на отримання виготовленого профнастилу у строк 05.10.09р., але по іншій ціні. У доповнення до листа від 02.10.09р. №145/10 ПП «Адітум Маркет» надало гарантійний лист від 02.10.09р. № 146/10, у якому йдеться про узгодження ним із заводом-виробником строків виготовлення продукції та зазначено строк поставки товару позивачу - 12.10.2009р.
В подальшому, листом від 08.10.2009р. за №149/10 позивач звернувся до відповідача з проханням терміново розглянути питання про перерахування 100% попередньої оплати за всю партію виготовленої продукції, оскільки для розрахунків з заводом - виробником у нього бракує коштів.
Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що на адресу відповідача не направлявся лист №149 від 08.10.2009р. не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи. Крім того, номер наявного в матеріалах справи листа - 149/10, а адресатами в ньому виступають заступник генерального директора з комерційних питань ЗАТ «НКМЗ»Стадніченко В.В. та начальник відділу металів ЗАТ «НКМЗ»Шеремет В.І.
В свою чергу, у відповіді від 08.10.09р. № 2009/027 на зазначений лист відповідач звернув увагу позивача про порушення ним строків поставки, який закінчився 30.09.2009р., що призвело до зриву строків здачі виробничих майданів та фінансових втрат. Водночас було запропоновано здійснити поставку всього об'єму профнастилу не пізніше 09.10.2009р.
В подальшому ПП «Адітум Маркет»у листі від 13.10.2009р. № 150/10 зазначило про неможливість здійснити поставку згідно договірного листа та просило вважати його розірваним з 13.10.09р. При цьому позивач вказав, що ним будуть повернуті перераховані відповідачем грошові кошти протягом семи банківських днів разом з пенею згідно із п. 9.1. договірного листа.
У зв’язку з невиконанням позивачем вказаного обов’язку, відповідач звернувся до позивача з листом №2069/027 від 23.10.2009р. з вимогою здійснити повернення попередньої оплати в сумі 76382,17грн., на що ПП «Адітум маркет»листом від 29.10.2009р. №151/10 повідомило про часткове повернення попередньої оплатив сумі 2000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.
Крім того, між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договірним листом №1450/027 від 09.09.2009р., відповідно до якого позивач підтвердив наявність у нього заборгованості в сумі 76382,17грн.
Наведене свідчить про те, що позивач в подальшому схвалив оспорюваний правочин, а отже відсутні будь-які підстави для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав, викладених у позовній заяві.
Твердження скаржника стосовно того, що позивачем в подальшому не було схвалено змісту оскаржуваної угоди спростовуються матеріалами справи. Посилання заявника на те, що спірна угода, а також численні листи щодо поставки продукції були підписані заступником директора підприємства, що не мав на це відповідних повноважень, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки зазначені листи були скріплені, зокрема, печаткою підприємства позивача. Крім того, позивачем за матеріалами справи не доведено відсутності подальшого схвалення спірного правочину.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що зміст спірного правочину не суперечить чинному законодавству, позивач не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності правових підстав для визнання спірного договору недійсним, тобто не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу позову, у зв’язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. у справі №34/44пд ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. (повний текст від 30.03.2011р.) по справі №34/44пд залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Адітум Маркет»м. Вишневе Київської області на рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. (повний текст від 30.03.2011р.) у справі №34/44пд –залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: І.В. Зубченко
Л.Ф. Чернота
Надруковано примірників-5
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС