донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.05.2011 р. справа №43/251
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:не з»явився
від відповідача:ОСОБА_1 –за довіреністю №522/06-42 від 04.01.2011р.
від третьої особи:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від06.04.2011 року
у справі№43/251 (головуючий суддя Гассій О.В., судді: Мартюхіна Н.О., Сковородіна О.М. )
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжелектромонтаж», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», м. Дніпродзержинськ
простягнення боргу в розмірі 686 127,68грн., інфляційних в розмірі 21 858,07грн., 3% річних в розмірі 6 332,54грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжелектромонтаж», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області про стягнення боргу в розмірі 882 164,16грн., інфляційних в розмірі 21 858,07грн., 3% річних в розмірі 6 332,54грн. ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.04.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжелектромонтаж», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задоволені в повному обсязі.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 06.04.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжелектромонтаж», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 05.05.2011р., але через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2011р. скасувати частково в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині рішення господарського суду просить залишити без змін.
Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.
Третя особа, Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», м. Дніпродзержинськ до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 04.05.2011р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 3.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Криворіжелектромонтаж” м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області (генпідрядник) був укладений договір субпідряду № 522/2007-397 (далі по тексту –договір), відповідно п. 1.1. якого „генпідрядник” доручає, а „субпідрядник” зобов’язувався виконати згідно проектно-кошторисної документації, титульному списку та календарному плану на свій ризик електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи по об'єкту капітального будівництва ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”- Комплекс реконструкції ОНЛЗ конвертного цеху із спорудою двох сортових МНЛЗ та установки „піч-ківш” № 2.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що оплата рахунків здійснюється генпідрядником на розрахунковий рахунок субпідрядника, вказаний в даному договорі, впродовж 15 банківських днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок генпідрядника оплати за виконані роботи від замовника.
Даний договір набирає чинність з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань та підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.
01.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Криворіжелектромонтаж” м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області була укладена додаткова угода б/н до договору, згідно якої змінений порядок оплати виконаних робіт та встановлено, що оплата робіт виконаних субпідрядником за договором до 30.04.2009 р. здійснюється генпідрядником впродовж 9 (дев’яти) місяців, рівними частинами –по 1/9 суми заборгованості, яка підтверджується актом звірки на 01.04.2010 р. за мінусом вартості матеріалів, виданих субпідряднику в роботу. У випадку виникнення поточної заборгованості згідно актів виконаних робіт, розрахунки з субпідрядником здійснюються по вищевказаній схемі, при наявності наступних актів звірок, які є невід’ємною частиною даної додаткової угоди. Виплата кожної 1/9 частини сум здійснюється генпідрядником субпідряднику в безготівковій формі, в строк до 25 числа кожного місяця. Початок проведення розрахунків - місяць підписання даної додаткової угоди.
На виконання умов договору, позивачем у лютому 2008р. - серпні 2008р., квітні 2009р., червні 2009р., листопаді 2009р. виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплені печатками обох підприємств.
Отже, роботи відповідачем прийняті відповідно до вимог ст. 853 Цивільного кодексу України.
Відповідачем зобо»язання з оплати виконаних робіт виконані частково, тому рахується борг в розмірі 882 164,16грн., тому на адресу відповідача були направлені претензії, які залишені без задоволення.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, будівельні роботи на об»єкті третьої особи були здійснені відповідно до умов укладеного між сторонами договору №522/2007-397 від 03.12.2007р., на який є посилання в актах приймання виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робі, і який є підставою данного спору.
Таким чином, суду першої інстанції та апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо неналежної якості виконаних робіт, тому судова колегія дійшла висновку, що відповідач згоден з вартістю та обсягом виконаних робіт.
В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений додатковою угодою від 01.04.2010р. до договору субпідряду своїх грошових зобов»язань щодо оплати прийнятих ним без заперечень та зауважень робіт, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області борг в розмірі 882 164,16грн.
Крім того, позивачем нараховані 3% річних в розмірі 6332,54грн. за період з 26.04.2010р. по 15.11.2010р. та інфляційні в розмірі 21 858,07грн. з травня 2010р. по жовтень 2010р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних здійснений позивачем судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з 3% річних в розмірі 6332,54грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні в розмірі 21 858,07грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на відсутність у позивача права вимоги з огляду на п. 2.4 договору є безпідставним, оскільки сторонами у додатковій угоді від 01.04.2010р. визначений новий порядок оплати виконаних субпідрядником робіт.
Щодо технічної описки розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то в даному випадку це не призвело до прийняття невірного рішення та може бути виправлено господарським судом в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2011 року у справі №43/251 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2011 року у справі №43/251 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2011 року у справі №43/251 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5–ГС Дон. обл.