ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2011 року Справа № 6/461-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі: Заболотній О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.08.10р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №11/2503 від 25.03.11р., ОСОБА_3, довіреність “11/2604 від 26.04.11р.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомплект»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.10 р. у справі № 6/461-10
за позовом відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомплект», м. Павлоград, Дніпропетровської області
про стягнення штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010 р. (суддя Коваленко О.О.) задоволено позов про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків виконання робіт за договором підряду №10-5/2994 –ПД від 20.08.2010 р., укладеного між сторонами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу про його скасування та відмову у позові. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на те, що недотримання графіку виконання робіт сталось внаслідок дій самого позивача, оскільки відповідач був допущений до виконання робіт пізніше обумовлених строків, не забезпечив своєчасне подання вагонів для завантаження вибраної при виконанні робіт породи. Акти про порушення умов договору підряду не можуть бути достовірними доказами недотримання графіку виконання робіт за договору внаслідок винних дій відповідача.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
20.08.2010 р. між сторонами було укладено договір підряду, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов’язання щодо виконання робіт по підриванню ґрунту та приведенню до паспортного стану 166 збірного штреку ВСП ВАТ «Павлоградвугілля»«шахта Самарська». Вартість підрядних робіт відповідно до п. 2.1 договору складає 800 000,00 грн. Строк виконання робіт згідно п. 3.2.2, 4.1 визначається у відповідному графіку, який складений та підписаний сторонами та є додатком № 2 до договору.
За порушення строків виконання зобов’язань, зокрема щодо недотримання графіку виконання робіт п. 8.3 передбачена відповідальність підрядника у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості від вартості робіт по договору за відставання від графіку до 10 календарних днів, а за відставання від графіку більш ніж на 10 календарних днів –штраф у розмірі 10% від вартості робіт по договору та додатково штраф у розмірі 0,5% від вартості робіт по договору за кожен день прострочення.
Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про покладення на відповідача штрафу у розмірі 160 000,00 грн. за недотримання графіку виконання робіт.
Відповідно до п. 1.4 договору працівники відповідача зобов’язані пройти обов’язковий ввідний інструктаж з техніки безпеки, проведення якого забезпечує замовник. При цьому обов’язковою умовою договору згідно п. 3.1.1 є отримання дозволу замовника на виконання робіт.
Згідно п. 3.2.7 договору до початку робіт замовник та підрядник підписують спільний наказ (розпорядження), в якому обумовлені, у тому числі нарядна система, забезпечення санітарно-побутовими послугами, доставка працівників на роботу та з роботи, інженерно-технічне забезпечення тощо).
Відтак приступити до виконання робіт відповідач міг лише після виконання замовником зазначених обов’язкових умов.
Відповідне спільне розпорядження було підписано 25.08.2010 р. Розпорядженням №1520 замовником був виданий дозвіл відповідачу на виконання робіт по підриванню ґрунту і відновленню 166 збірного штреку з 25.08.2010р.
Крім того, відповідно до п. 1.3 договору підрядник приступає до виконання підрядних робіт протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору, тоді як графік визначає план виконання робіт починаючи з 21.08.2010 р.
Також відповідно до п. 3.1.9 договору замовник зобов’язався забезпечувати підрядника засобами для завантаження вибраної при виконанні робіт породи (вагонами)та своєчасну відкатку цих вагонів.
Згідно наданих в матеріалів справи копій книги нарядів, в якій безпосередньо відображався хід виконання робіт підрядником та дані якої за кожну відпрацьовану зміну погоджувались відповідальними особами замовника, обсяг виконаних підрядником робіт є більшим, ніж визначено у відповідних актах про порушення умов договору, на підставі яких позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу, зокрема згідно даних книги нарядів у період з 25 по 31 серпня відповідачем було здійснено підривання ґрунту в обсязі 23,9 п.м., а не 20 п.м., визначених у акті про порушення умов договору.
При цьому згідно вказаної книги нарядів, причиною невиконання наряду була відсутність або недопоставка порожніх вагонів для завантаження відпрацьованої породи, забезпечити подачу яких мав замовник, тоді як причини неукомплектованості робітниками, про що йдеться у актах про порушення умов договору, в нарядах не визначені.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Згідно ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Боржник, відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої зазначеної статті та ч. 3 ст. 220 ГК України прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України та ч. 1 ст. 221 ГК України вважається таким, що прострочив зокрема, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства або випливають зі змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.
З урахуванням викладених вище обставин судова колегія приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи документи вказують, що недотримання графіку виконання робіт було обумовлене несвоєчасним вчиненням позивачем дій, до здійснення яких відповідач не міг своєчасно виконати свої зобов’язання, тоді як позивачем не доведено своєчасне та належне виконання ним своїх зобов’язань за договором. За цих обставин покладення на відповідача штрафу за недотримання графіку виконання робіт є необґрунтованим.
Судова колегія вважає помилковими посилання позивача на акти про порушення умов договору від 01.09.2010 р. та від 13.09.2010 р., як підставу для стягнення з відповідача штрафу, з якими погодився суд першої інстанції. Зазначені акти не можуть бути допустимим та достатнім доказом наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, оскільки наявність обов’язкових елементів цивільного правопорушення, у тому числі вини встановлюється судом. Зазначені акти мають оцінюватись у сукупності з іншими доказами, наявними у справі. Згідно їх змісту підтверджуються обставити щодо виконання робіт у обсязі меншому від запланованого, тоді як зроблений у них висновок щодо винних дій відповідача суперечить іншим, наведеним вище матеріалам справи.
За викладеного, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позову. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України, у тому числі за подання апеляційної скарги, покладаються на позивача, оскільки в позові відмовлено.
Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомплект» задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.10 р. у справі №6/461-10 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомплект (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, провулок Кривий, 59, код ЄДРПОУ 30189196) 800,00 грн. витрат на сплату держмита за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя І.М.Науменко
Суддя О.В. Голяшкін
постанова підписана 27.05.2011р.