ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2011 року Справа № 6/473-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача)
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі: Заболотній О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.03.11р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 08.04.11р.
розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства “ЗАГОТЗЕРНО” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2011р. у справі № 6/473-10
за позовом публічного акціонерного товариства “ПроКредитБанк”, м. Дніпропетровськ
до приватного сільськогосподарського підприємства “ЗАГОТЗЕРНО”, с.Любимівка, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області
про стягнення 13 190 597,97 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2011р. (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7 738 286,13 грн. - заборгованності капіталу кредиту, 525 507,56 грн. - процентів за фактичне користування кредитом, 4 926 804,28 грн. - пені за прострочення платежів, 25 500,00 грн. –держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду першої інстації мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу про його скасування та відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована неправильним застосування норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відповідач зокрема вказує на те, що судом першої інстанції неправомірно було нараховано суму заборгованості по кредиту, процентів за фактичне користування кредитом та пені за прострочення платежів.
Позивач в відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами 22.01.2010р. було укладено Рамкову угоду № FW1501.176 відповідно якої позивач (надалі кредитор) зобов’язується здійснювати кредитування відповідача (надалі позичальника) у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорам, а останній зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов’язань, а також належно виконувати усі інші зобов’язання, передбачені угодою та кредитними договорами.
В подальшому на підставі та на умовах вищевказаної Рамкової угоди сторони уклали договір про надання траншу №1501.22017/ FW1501.176 від 22.01.2010 р. (надалі кредитний договір-1), відповідно до якого позичальнику було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 4 000 000,00 гривень, процентна ставка 29 % річних, строк 12 місяців, комісія за видачу кредиту 1,0% та договір про надання траншу №1501.22017/FW1501.176-ДТ2 від 05.02.2010р. (надалі кредитний договір-2), відповідно до якого позичальнику було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 3 968 000,00 грн., процентна ставка 29 % річних, строк 12 місяців, комісія за видачу кредиту 1,0%.
На виконання умов договорів позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у спосіб зарахування їх на рахунок №26001210102546 в АТ "ПроКредит Банк", що підтверджується меморіальним ордером №65276576/67950722/182645851/1067 від 22.01.2010р. на суму - 3 960 000, 00 грн., №66549332/69317037/186483160/1708 від 05.02.2010р. на суму -3 928 320,00 грн., №65276576/69950723/182645853/1067 від 22.01.2010р. на суму - 40 000,00 грн., №66549332/69317038/186483162/1708 від 05.02.2010р. на суму 39 680,00 грн.
Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. Рамкової угоди погашення зобов'язань позичальником здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлених цією Рамковою угодою та Кредитними договорами шляхом зарахування коштів на визначений кредитором рахунок (рахунок № 26001210102546 в АТ "ПроКредит Банк"). Грошові зобов'язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у повному розмірі цих зобов'язань та у встановленій черговості.
Згідно з пунктами 4 Кредитних договорів відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з графіком повернення кредиту і сплати відсотків у черговості, що встановлена п. 7.7. Рамкової угоди, а саме: 1) витрати Кредитора, пов'язані з погашенням заборгованості; 2) неустойка; 3) проценти за неправомірне користування капіталом; заборгованість по процентам за користування кредитом; 5) заборгованість по кредиту; 6) процент за користування кредитом; 7) кредит; 8) інші грошові зобов'язання.
Відповідно до п. 10.2. Рамкової угоди при порушенні строків погашення кредитних зобов'язань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожен день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується фактичне надання відповідачу кредитних коштів згідно договорів про надання траншу №1501.22017/ FW1501.176 від 22.01.2010 р. та №1501.22017/FW1501.176-ДТ2 від 05.02.2010р та зважаючи на відсутність доказів своєчасного та у повному обсязі їх повернення, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 7 738 286,13 грн. боргу та процентів за фактичне користування кредитом у сумі 525 507,56 грн., згідно наданого банком розрахунку.
Одночасно помилковим є висновок суду першої інстанції про нарахування пені за прострочення платежів в сумі 4 926 804,28 грн. виходячи з наступного.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того в частині 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тому судом першої інстанції безпідставно нараховано пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості за кожний календарний день прострочення.
При цьому місцевий суд не звернув увагу на надмірно великий розмір пені в порівнянні з розміром боргу за кредитом: 4926804,28 грн., що нараховані при заборгованості у 7 738 286,13 грн.
З огляду на це сума пені підлягає обмеженню подвійною обліковою ставкою НБУ. За визначений позивачем період з 24.04.2010р. по 12.11.2010р., з урахуванням наявної у цей період заборгованості відповідача, розмір пені складатиме 434916,43 грн.
Разом з тим, оскільки пунктом 10.4 Рамкової угоди передбачено, що нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості, правомірним є нарахування пені більше ніж за шість місяців на підставі п.6 ст. 232 ГК України.
За викладеного судова колегія вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни прийнятого судом першої інстанції рішення з задоволенням позову щодо стягнення 7 738 286,13 грн. - заборгованності капіталу кредиту, 525 507,56 грн. - процентів за фактичне користування кредитом та 434916,43 грн. - пені за прострочення платежів. В іншій частині позову слід відмовити.
Судові витрати по справі підлягають перерозподілу на підставі ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського підприємства “ЗАГОТЗЕРНО” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.11р. у справі №6/473-10 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції: “Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Заготзерно" (52042, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Красна, буд. 86-Б, код ЄДРПОУ 31419155) на користь публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 107-А, код ЄДРПОУ 21677333) 7 738 286,13 грн. - заборгованість по капіталу кредиту, 525 507,56 грн. - проценти за фактичне користування кредитом, 434916,43 грн. - пені за прострочення платежів, 12474,45рн.- витрат на сплату держмита, у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією та 155,63 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.”
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.Ф.Мороз
Суддя: І.М.Науменко
Суддя: О.В.Голяшкін
27.05.2011р.