КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-2210/10 Головуючий у І інстанції –Степаненко О.М.
Суддя-доповідач –Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.11.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
21.10.2010 ОСОБА_2 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо відмови у підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.11.2010 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду –скасуванню з наступних підстав.
Згідно п. 4 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Однак, зважаючи на ту обставину, що позов було подано 21.10.2010, жодних уточнень, доповнень або змін до нього не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду, оскільки у відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, тобто в шестимісячний термін.
За таких обставин, позовні вимоги за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99-100 КАС України.
З урахуванням вище викладеного та ст. 205 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача до УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни без розгляду.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси –задовольнити частково.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.11.2010 –скасувати та постановити нову, якою позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо відмови у підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
Л.М. Гром
- Номер:
- Опис: діти війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-2210/10
- Суд: Таращанський районний суд Київської області
- Суддя: Кучма А.Ю.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.10.2010
- Дата етапу: 26.10.2010