28.10.24

22-ц/812/1605/24

Провадження № 22-ц/812/1605/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2024 року                                                        м. Миколаїв

                                                                                справа № 490/4817/24

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Серебрякової Т.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання Травкіною В.Р.,        

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником – адвокатом Тимченко Анастасією Олександрівною, на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва, постановлену 18 вересня 2024 року під головуванням судді Черенкової Н.П., повний текст судового рішення складений цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач зазначала, що 24 листопада 2000 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Спільне життя з відповідачем не склалося, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сварки, шлюбні відносини фактично припинені. На думку позивачки, подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, тому просила його розірвати.

14 серпня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до суду з заявою про залишення позову без розгляду у зв`язку з примиренням сторін та з метою збереження шлюбу.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач до початку розгляду справи по суті подала заяву про залишення позову без розгляду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Тимченко А.О. просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Представник ОСОБА_3 зазначала, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд виходив з того, що від позивачки надійшла заява про залишення позову без розгляду. Позивачкою дійсно 15 серпня 2024 року подавалася заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з тимчасовим примиренням сторін, однак 9 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» нею була подана заява, в якій вона просила подану 14 серпня 2024 року заяву про залишення позову без розгляду не розглядати, а розглядати справу по суті. Також позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Однак вказана заява судом не була розглянута.

Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 – адвокат Тимченко А.О. - підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та того, що позивач до початку розгляду справи по суті подала заяву про залишення позову без розгляду, тому заява підлягала задоволенню.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи наведене, суд зобов`язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач або його представник звернулися з таким клопотанням.

При цьому, звернення із заявою про залишення заяви без розгляду робить неможливим вирішення спору, навіть якщо на цьому наполягає відповідач.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулась позовом до суду до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу 10 червня 2024 року (а.с. 1 -3).

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду на 18 вересня 2024 року на 09:00 год. Розгляд справи проводити у спрощеному провадженні з викликом сторін

14 серпня 2024 року, до початку розгляду справи по суті, представник ОСОБА_1 – адвокат Тимченко А.О. - через систему «Електронний суд» подала до суду першої інстанції заяву про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку з примиренням сторін та з метою збереження шлюбу. (а.с. 24).

08 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 – адвокат Тимченко А.О. - через систему «Електронний суд» подала до суду першої інстанції заяву, в якій просила подану 14 серпня 2024 року заяву про залишення позову без розгляду не розглядати, а розглядати справу по суті.

Враховуючи той факт, що представником позивача – адвокатом Тимченко А.О. була подана заява про відмову від поданої раніше заяви про залишення позову без розгляду, у суду першої інстанції не були правових підстав для залишення позову без розгляду згідно з пунктом пункту п`ятого частини першої статті 257 ЦПК України.

З огляду на викладене відповідно до приписів ст. 379 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 , що була подана її представником - адвокатом Тимченко А.О., підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником – адвокатом Тимченко Анастасією Олександрівною, задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий                                                  В.В. Коломієць

Судді:                                                         Т.В. Серебрякова

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2024 року