Справа № 639/6378/23

Провадження № 1-кп/639/176/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року                                                        м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого Пан ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,        

перекладача ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2023 за №12023221210000308, за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шінь-Чунь Республіки Китай (Тайвань), громадянина Республіки Китай (Тайвань), колишній військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , з вищою освітою, раніше не судимий, не зареєстрований на території України, тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно Пан ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі обвинувачений Пан ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений Пан ОСОБА_6 та його захисники – адвокат ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, зазначали про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідність обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, визначити розмір застави, оскільки Пан ОСОБА_6 не збирається переховуватись від суду, є досвідченим професійним військовослужбовцем, має намір та бажання нести військову службу в лавах Збройних сил України за контрактом. Крім цього зазначали, що Пан ОСОБА_6 не зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки потерпілі і свідки є іноземцями, деякі з них не перебувають на території України.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, які відносяться до особливо тяжких та тяжких злочинів відповідно, строк покарання за санкцією особливо тяжкого злочину передбачає позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений Пан ОСОБА_6 перебуваючи на свободі може:

- переховуватися від суду, оскільки Пан ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі та тяжких злочинів за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також обвинувачений Пан ОСОБА_6 на території України не зареєстрований, постійного місця мешкання не має, відсутні у останнього стійкі міцні соціальні зв`язки, що надає можливості останньому почати переховуватись від суду. Крім цього, обвинувачений усвідомлює незворотність настання покарання, та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце свого тимчасового мешкання, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від суду. Таким чином, вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного та можуть спонукати останнього до переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого та тяжких злочинів;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки на даний момент Пан ОСОБА_6 відомі особи важливих свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, їх коло спілкування, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, або змінити надані свідчення, а саме психічно впливати на останніх та примусити їх змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності, маючи процесуальний статус обвинуваченого та залишаючись на свободі.

Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховується: 1) наявність доказів вчинення обвинуваченим злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких та тяжких злочинів відповідно; 2) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочинів, оскільки, зокрема, санкція ч. 2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого Пан ОСОБА_6 , який не має тяжких хронічних захворювань або інвалідності; 4) дані про особу обвинуваченого, який не одружений, раніше не судимий, не зареєстрований на території України, постійного місця мешкання не має, відсутні у останнього стійкі міцні соціальні зв`язки, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим Пан ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження щодо нього обраного запобіжного заходу.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.04.2023 відносно підозрюваного Пан ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 09.06.2023. Визначено суму застави у кримінальному провадженні у розмірі – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214720,00 грн.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.09.2023 продовжено строк дії запобіжного заходу стосовно Пан ОСОБА_11 у виді тримання під вартою, до 06.11.2023, без можливості внесення застави.

Ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова неодноразово - в останнє 04.09.2024 - продовжено строк дії запобіжного заходу стосовно Пан ОСОБА_11 у виді тримання під вартою, до 02.11.2024, без можливості внесення застави.

Судом не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Доводи сторони захисту про те, що Пан ОСОБА_6 не зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки потерпілі і свідки є іноземцями і не перебувають на території України, є безпідставними та необґрунтованими. Лише двоє із семи свідків є іноземцями, потерпілий ОСОБА_12 перебуває на території України та має намір брати активну участь у розгляді даного кримінального провадження.

Суд також ураховує, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 процесуальних обов`язків, попередження впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та переховування від органів досудового розслідування або суду.

Суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу, оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вище перелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.

Виходячи з наведеного є всі підстави задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, який вчинений із застосуванням насильства щодо потерпілих, тому доводи захисників щодо визначення розміру застави є безпідставними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 23 грудня 2024 року включно.

Строк дії ухвали до 23 грудня 2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 28.10.2024.

Головуючий суддя                                                                           ОСОБА_1

Суддя                                                                                                ОСОБА_2

Суддя                                                                                             ОСОБА_3