П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2033/24

Провадження № 3/348/930/24

23 жовтня 2024 року                        м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лучичі Ратнівського району Волинської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ратнівським РС УДМС України в Волинській області 05.08.2015, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У с т а н о в и в :

12.08.2024 о 19:42 год. в м. Надвірна по вул. Чорновола гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці події. Газоаналізатор Драгер алкотест 6810. Прилад ARBF0441. Тест 4807, результат тесту 2,26 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР - керування транспортними засобами особамисв стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне порушення не погодився, пояснив, що їхав додому з роботи, заїхав в магазин купив пиво, горілку, доїхав до заводу та стояв випивав, оскільки посварився із дружиною, потім подзвонив дружині та сказав, щоб вона забрала свою машину. Згодом, десь через пів години підійшли двоє, ніяких документів не показували, сказали, що викличуть працівників військкомату, він злякався та почав тікати, побіг, вони його наздогнали та заломили руки, після чого викликали наряд поліції. Вже після цього він узнав, що ці двоє також були працівниками поліції, однак одягнені були у цивільний одяг. Вони до нього підійшли десь через півгодини як він вже стояв на вулиці за заводом.

Адвокат Голіней Л.Д. просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з огляду на його позицію, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, оскільки вживав алкогольні напої вже після того, як зупинився. Також просила визнати відеозапис недопустимим та неналежним доказом, оскільки відео не є непреривним.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду показав, що він є оперуповноваженим СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, в той день з оперуповноваженим ОСОБА_3 вони працювали, везли свідка по кримінальному правопорушенню. Оскільки обидва є оперуповноваженими карного розшуку, перебували у цивільному одязі та не на службовому авто. Автомобіль хюндай обігнав їх та рухався далі через кільце по зустрічній смузі руху, вони одразу повідомили чергову частину відділу поліції та прийняли рішення наздогнати правопорушника. Після того, як автомобіль хюндай зупинився, вони підійшли до водія, представились, показали службове посвідчення та запитали чому він порушує правила дорожнього руху, після чого водій почав тікати на автомобілі, потім зупинився і почав тікати пішки, свідок його наздогнав та згодом приїхали працівники СРПП. Водій ОСОБА_4 постійно був в їх полі зору з моменту порушення ним ПДР на кільці. Фізичну силу до особи не застосовували.

В судовому засіданні не був допитаний інший свідок оперуповноважений СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Кімачук І., оскільки в Надвірнянському РВП він вже не працює, переведений в інший РВП, захисник ОСОБА_1 на його допиті не наполягала.

Суду разом з матеріалами справи наданий диск із відеозаписом. З відеозапису вбачається (перші 7 відеофайлів) спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції, як із оперуповноваженими, та і поліцейськими СРПП, де він погоджується, що порушив правила дорожнього руху при проїзду кільця, а також підтверджує, що працівники поліції до нього підходили та пред`являли службові посвідчення, після чого він від них тікав. Також ОСОБА_1 повідомив, що він зранку вживав пиво. Добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер, результат складає 2,26 проміле, з результатом огляду був згіден, до медичного закладу їхати відмовився. Огляд на стан сп`яніння проводився у присутності адвоката, яка також була присутня при складанні адміністративних матеріалів. Також водія було відсторонено від права керування та керування автомобілем передано адвокату Голіней Л.Д.. На останніх 3-х відеофайлах зафіксоване порушення водієм ОСОБА_1 кругового руху.

Суд не приймає до уваги заперечення адвоката щодо відеозапису, оскільки зауважень від учасників, а саме, ОСОБА_1 до відеозапису не надходило, справжність подій на відеозапису він підтвердив.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.        

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.        

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

       В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

       Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.        

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.        

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд критично ставиться до позиції ОСОБА_1 та його пояснень, наданих в судовому засіданні, про те, що він не керував автомобілем, коли під`їхали працівники поліції, а просто сидів в машині і вживав алкогольні напої вже після зупинки, які мають ряд суперечностей та невідповідностей зафіксованих подій на відеозапису, а також з урахування показів свідка, який показав, що ОСОБА_1 постійно перебував в полі зору працівників поліції і після того, як водій вийшов з автомобіля, він алкогольні напої не вживав. На відеозапису ОСОБА_1 також про це не каже, і тільки зауважує, що він вранці випив пиво.

Ці суперечності суд зводить не на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вважає їх намаганням ОСОБА_1 уникнути відповідальності.

Згідно п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .

Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

В судовому засіданні встановлено та на відео зафіксовано підстава зупинення водія.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був відсторонений від права керування автомобілем.

Таким чином, в судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв`язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

       Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

       Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обтяжуючих обставин, із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст. 23, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 268, 283-289 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 111297 від 12.08.2024) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

       У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).        

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області                 О. Ю. Максименко

Повне судове рішення складено 25.10.2024.