КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-5034/09/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Лічевецький І.О.  

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                            Чаку Є.В., Літвіної Н.М.

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінніс, ЛТД” на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінніс, ЛТД” про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

                                               В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2009 року ДПІ у м. Черкаси звернулися до суду із адміністративним позовом до ТОВ “Сінніс, ЛТД” про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 440 грн. (а.с.-3).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю(а.с. 52-54).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність оскаржуваного рішення, неповноту з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм судом першої інстанції матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення (а.с.59-62).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень… (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB “Сінніс, ЛТД” зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 23 листопада 1995 року (ідентифікаційний код 22810515).

15 червня 2009 року інспекторами державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі у відповідності до вимог Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а також Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” була проведена перевірка відповідача щодо дотримання суб'єктом господарювання товариством з обмеженою відповідальністю “Сінніс, ЛТД” порядку проведення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. Перевірка проводилась в гральному залі, що розташований по вул. Фрунзе, 39, м. Бахчисарай Автономної Республіки Крим, де здійснює свою діяльність відповідач.

За результатами перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складено акт № 052289, згідно якого під час проведення перевірки встановлено порушення відповідачем п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: в залі надавались послуги на 16 не зареєстрованих у встановленому порядку гральних автоматах та не переведених у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (а.с.-10).

За результами перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001132303 від 25.06.2009 року на суму 5 440, 00 грн. (а.с.-11).

Відповідні санкції відповідачем в добровільному порядку не сплачені.

Черкаський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”(далі по тексту - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із пунктом 1 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За порушення вимог Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, а тому відповідачем було винесенно відповідне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2009 р. по справі № 2а-4135/09/2370 за позовом ТОВ “Сінніс, ЛТД” до ДПІ у м. Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001132303 від 25.06.2009 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 р. зазначену постанову Черкаського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Отже, з наведеного слідує, що сума штрафних (фінансових) санкцій по не скасованому рішенню складає 5 440, 00 грн., а тому саме вона підлягає стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи вказане рішення, що залишенне в силі апеляційною інстанцією скасовано не було та є чинними на час розгляду даної справи, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки відповідні кошти не сплаченні, а тому вони підлягають стягненню в судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу –необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

                                                  У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Сінніс, ЛТД” –відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                                                       В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                               Є.В. Чаку

                                                                                                                          Н.М. Літвіна