КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2628/10 Головуючий у 1-й інстанції: Свитка С.Л.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Парінов А.Б., Губська О.А.
розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року, ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги –
В С Т А Н О В И В :
В даній справі ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено через необґрунтованість, адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в частині вимог за період до 25 травня 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести виплати у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 26 травня 2010 року по 26 листопада 2010 року з урахуванням проведених за цей період виплат.
Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції постановити нову, якою поновити строк звернення до суду, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в справі.
Крім того, апелянт подав клопотання про поновлення пропущеного строку, вважаючи поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження те, що представник Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області не був присутній в судовому засіданні, а про постанову дізнався 21.01.2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .
З матеріалів справи вбачається, що Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області оскаржуване судове рішення постановлене у відсутності представника відповідача. Згідно супровідного листа, наявного в матеріалах справи, копію постанови відповідачу судом направлено 24.12.2010 року, але доказів її отримання адресатом матеріали справи не містять. Апелянт зазначає, що про постанову дізнався 21.01.2011 року.
Оскільки, апеляційну скаргу відповідач подав 26 січня 2011 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду апелянтом не пропущено і відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо його поновлення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущений встановлений частиною 2 ст. 99 КАС України строк на звернення до суду та не надано переконливих доказів поважності причин пропуску строку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з даним адміністративним позовом в суд 26 листопада 2010 року.
Вимоги щодо перерахунку виплат, здійснених за період з 01.01.2009 року по 25 травня 2010 року знаходяться за межами шестимісячного терміну звернення до адміністративного суду. Оскільки вказані соціальні виплати носять щомісячний характер і позивач про порушене право мав дізнатися при кожній виплаті, то причини пропуску строку не є поважними. Підстави для поновлення строку відсутні.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що при розрахунку розміру доплати до пенсії позивачу, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(редакція від 18.11.2004 р., чинній у 2010 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Також, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»на 2010 р. Кабінету Міністрів України надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.
Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у оскаржуваній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області –залишити без задоволення.
Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року – без змін.
Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя А.Б.Парінов
Суддя О.А.Губська