КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-310/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Жовток Є.А.       

Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

           головуючий –суддя            Грибан І.О.

 судді                                      Парінов А.Б., Петрик І.Й.

 розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі  Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі  Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги –

В С Т А Н О В И В :

           В даній справі постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року позов задоволено: поновлено строк звернення до суду,   визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі  Чернігівської області,  зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі  Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, обчисленого згідно абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року та забезпечити здійснення відповідних виплат на користь позивача за виключенням підвищення, раніше нарахованого і сплаченого за вказаний період.   

           Ухвалою від 05.11.2010 року судом першої інстанції поновлено позивачу строк  звернення до адміністративного суду.

           Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а  постанова суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.

           Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

          Правовідносини між сторонами виникли в сфері публічно-правових щодо виконання відповідачем, як органом владних повноважень, функцій по реалізації державою соціального забезпечення населення, що регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».                   

          Відповідно до вимог Закону дітям війни пенсія або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

          При обрахуванні розміру соціальної пільги позивачу відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. та у  2009-2010 р.  здійснював виплати щомісячно в розмірі визначеному постановою, що значно менше від законодавчо встановленого розміру доплати.

          Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що при розрахунку розміру доплати до пенсії позивачу , передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(редакція від 18.11.2004 р., чинній у  2009-2010 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Також, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

          Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

          Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

          За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та статтею 70  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»   Кабінету Міністрів України надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

          Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.                               

          Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 р.  дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

          На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у оскаржуваній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

          Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –

                                                                             УХВАЛИВ:   

          Апеляційну  скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі  Чернігівської області –залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року –  без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Ухвала  набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя                                                                                                  А.Б.Парінов

Суддя                                                                                                  І.Й.Петрик