КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1090/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кватющенко В.П.

Суддя-доповідач:  Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" квітня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                          Чаку Є.В.,

         суддів:                                                                              Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.

         розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду в м. Києві від 31.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії, –

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 15.12.2010 року звернувся до Дніпровського районного суду в м. Києві з адміністративним позовом до УПФУ в Дніпровському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Постановою Дніпровського районного суду в м. Києві від 31.12.2010 року позов задоволено частково, зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по 20.12.2010 день винесення постанови.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1.

ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.

 На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суд першої інстанції щодо зазначення меж стягнення відповідних виплат з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви позивач подав позов, 15.12.2010 року та просив стягнути підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, отже право на перерахунок в нього виникає з 15.06.2010 року.

Що ж стосується позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 14.06.2010 року включно, то їх слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.

Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи чи питання,  але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом зазначення в резолютивній періоду стягнення та залишенню без розгляду позовних вимог за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 13.06.2010 року включно.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

 Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва  –задовольнити частково.

  Позовні вимоги про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 14.06.2010 року включно –залишити без розгляду.

Змінити постанову Дніпровського районного суду в м. Києві від 31.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії, виклавши абзац третій  резолютивної частини постанови наступним чином:

«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру,  встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 15.06.2010 року по 31.12.2010 року, з врахуванням виплачених сум».

В решті постанову суду –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 26.04.2011 року.