КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2413/10 Головуючий у 1-й інстанції: Свитка С.Л.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"26" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Грибан І.О.
судді Парінов А.Б., Петрик І.Й.
розглянув в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо перерахунку і виплати пенсії -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, та виплатити за період 18 травня 2010 р. по 18 листопада 2010 р. з урахуванням проведених виплат: додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік».
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, апелянт подав клопотання про поновлення пропущеного строку, вважаючи поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження те, що представник Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області не був присутній в судовому засіданні, а про постанову дізнався 14.01.2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .
З матеріалів справи вбачається, що Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області оскаржуване судове рішення постановлене у відсутності представника відповідача. Згідно супровідного листа, наявного в матеріалах справи, копію постанови відповідачу судом направлено 24.12.2010 року, але доказів її отримання адресатом матеріали справи не містять. Апелянт зазначає, що про постанову дізнався 14.01.2011 року.
Оскільки, апеляційну скаргу відповідач подав 19.01.2011 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду апелянтом не пропущено і відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо його поновлення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні постановами Кабінету Міністрів України відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів доходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений державним бюджетом на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а також визначений в державному бюджеті на відповідний рік розмір мінімальної заробітної плати.
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за основу нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області –залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя А.Б.Парінов
Суддя О.А.Губська