Судове рішення #15503740

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "18" квітня 2011 р.                                                                        Справа № 2а-744/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Панікара І.В.

          при секретарі  Кривун О.О.

          за участю сторін:

 представника позивача: Атаманюка К.Д.,

 представника відповідача: Брезіцької М.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом:  управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області      

          до відповідача:  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Косівському районі Івано-Франківської області

про зобов'язання вчинення дій,-  

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

  02 березня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося  до суду  з адміністративним позовом до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області (надалі – відповідач) про зобов'язання вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не прийнято до заліку витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянці ОСОБА_3, оскільки зазначена громадянка отримала каліцтво внаслідок нещасного випадку за межами України, а саме не прийнято до заліку за період з січня по грудень 2010 року в сумі 983,18 грн. Внаслідок чого просить суд зобов"язати відповідача прийняти вищевказані витрати до заліку, а також зобов"язати відшкодувати ці витрати позивачу.

22.03.2011 року представник позивача в судовому засіданні надав суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить зобов’язати відповідача прийняти до заліку виплати по виплаченій пенсії особам, які отримали трудове каліцтво за межами України та поштовому збору за період січня-грудень 2010 року на загальну суму 983,18 грн.

Представник відповідача позов не визнала, з підстав викладених в поданому на позовну заяву запереченні.  

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2010року позивачем здійснено виплату пенсії гр. ОСОБА_3, що одержала трудове каліцтво (профзахворювання) за межами України та понесено витрат на доставку такої пенсії на загальну сумі 968,11 грн.

Сума виплаченої пенсії включена позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за кожний місяць вказаного періоду.

Відповідачем зазначені акти підписані та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування вищевказану суму виплаченої пенсії та коштів на її доставку громадянці ОСОБА_3

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у  зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров’я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно частини 4 статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або  професійного  захворювання  та  пенсій  у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (далі - Порядок  №5-4/4) та Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати в тому числі шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, виплачуючи йому пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до пункту 4 Порядку №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Окрім того, статтею 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, законодавством передбачено обов’язок Фонду здійснювати відшкодування пенсійними органам чітко визначеного переліку понесених останніми витрат. Серед таких витрат передбачено відшкодування витрат з виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.   

Відповідно до статті 3 Закону України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.   

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.    

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.    

Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.    

Згідно статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.    

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.    

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим спільною постановою правлінь Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок). За змістом пункту 5 зазначеного Порядку органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення щомісячно проводяться   звірки  витрат на відповідні виплати до 10 числа місяця, наступного за звітним. Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків (п. 6) Порядку. Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (п.7) Порядку. Таким чином, зазначеним Порядком передбачено здійснення відповідних розрахунків між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Пенсійним фондом України на централізованому рівні.

Пунктами 1.2. та п.1.4. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,  передбачено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.   

Судом встановлено що, за заявлений період позивачем здійснено виплату пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за межами України та витрати на її доставку в сумі 983,18 грн. громадянці ОСОБА_3

Підставність проведення зазначених виплат підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом про нещасний випадок на виробництві, а також обставинами встановленими постановою Вищого адміністративного суду України від 30.07.2008 року у справі № К-8961/07 за позовом УПФУ в Косівському районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі про спонукання до вчинення дій. В даному рішенні встановлено обгрунтовність виплати пенсії по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР - ОСОБА_3, а в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України, також і обов"язок Фонду соціального страхування відшкодувати такі витрати.

У відповідності до вимог статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням наведеного, за умов наявного обов"язку відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, проводити відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідному страховику, а також враховуючи особливості такого способу відшкодування, на переконання суду вимоги позивача слід визнати обрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення.  

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                               ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Зобов"язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області вчинити дії спрямовані на прийняття до заліку витрат на виплату пенсії ОСОБА_3 - громадянці країн-учасників СНД, яка отримала каліцтво в державах СНД і переїхала на постійне місце проживання в Україну, за період з січня по грудень 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          

          Суддя:                                        /підпис/                                                            Панікар І.В.

  Постанова складена в повному обсязі 22.04.2011 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація