КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-3019/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Линник В.Я.  

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                                            Желтобрюх І.Л.,

суддів:                                                                                                 Мамчура Я.С., Шостака О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області на постанову Ірпінського міського  суду Київської області від 31 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України м. Буча Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася  до суду з адміністративним позовом до УПФУ в м. Буча Київської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо невиплати пенсії; зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст. 39,51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 1 червня 2010 року.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13.12.2010року позовні вимоги за період до 10.06.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 31.12.2010р. позов задоволено,  визнано протиправними дії та зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити додаткову пенсію  за шкоду, заподіяну здоров»ю  у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, а також підвищення до пенсії у розмірі мінімальної зарплати відповідно до ст. ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 10.06.2010 року, з урахуванням уже проведених виплат.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, УПФУ в м. Буча Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ірпінського міського  суду Київської області, як таку що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову.    

Справа розглядається колегією суддів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ч. 1ст. 195 КАСУ суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що позивач є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС, категорії 4, проживає в зоні підвищеного радіоактивного забруднення, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком у відповідності до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а не на підставі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

  Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров»ю визначається у розмірі 15%  мінімальної пенсії за віком.

З огляду на вимоги ст. 8 ч. 4 та ст. 9 ч. 7 КАСУ, керуючись принципом верховенства права, суд вважає за необхідне при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком виходити з загальних засад законодавства, що регулюють це питання, - ст. 3 Конституції України, ст. 17 Закону  України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абз. 3 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999р., ст. 19 ч. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому вказівка, що міститься у частині третій статті 28 цього закону, - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком у меншому розмірі.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

Відповідно до ст. 67 Закону у разі збільшення визначеного законом, розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір всіх доплат, пенсій і компенсацій.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами застосуванню підлягає саме Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як нормативний акт вищої юридичної сили.

Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність висновків суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача та наявності у позивача права на перерахунок додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, якщо визнає, що  суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права (ст. 200 КАС України).

З огляду на викладене, враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав до задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області - залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського  суду Київської області від 31 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню  не підлягає.

Головуючий:                                                                               І.Л. Желтобрюх

Судді:                                                                                          Я.С. Мамчур

                                                                                                    О.О. Шостак