КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-97/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Степанова О.С.  

Суддя-доповідач:  Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

   Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                                            Чаку Є.В.,

         суддів:                                                                                  Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.      

         розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії, –

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 23.09.2010 року звернулася до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до УПФУ в Печерському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни з 11.08.2008 року та виплачувати її в повному розмірі в подальшому довічно.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2011 року позов задоволено частково, зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 22.06.2010 року по 31.12.2010 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції. Позивач просить суд апеляційної інстанції зобов’язати УПФУ в Печерському районі м. Києва здійснювати виплату надбавки як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком –довічно. Відповідач просить скасувати постанову суду І інстанції та закрити провадження по справі. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1.

ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.

 На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, вимоги позивача про зобов’язати УПФУ в Печерському районі м. Києва здійснювати виплату надбавки як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком –довічно, не підлягають задоволенню, оскільки суду не відомо чи будуть порушуватися законні права та інтереси позивача в майбутньому.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва –залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                Чаку Є.В.

Судді: