КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2527/10                                                  Головуючий у 1-й інстанції:   Дубас Т.В.  

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді            - Пилипенко О.Є.,

суддів                                  - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області  на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області  неправомірними та зобов’язання зробити перерахунок пенсії , -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії згідно п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додатково пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно ст.. 50 вказаного закону та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату вищевказаних доплат до пенсій за 2010 рік з подальшим перерахунком і виплатою.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково –визнано дії відповідача протиправними та визнано за ОСОБА_2 право і зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії згідно ч.4 ст. 54 та ч.1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст.. 87 Закону У країни «Про пенсійне забезпечення»з 17.04.2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дата, зазначена в резолютивній частині рішення, тобто 17.04.2010 року є технічною помилкою (опискою), так як, в описові частині рішення суд першої інстанції вірно встановив період, з якого потрібно здійснювати перерахунок пенсії, а саме, вказавши, що враховуючи дату звернення позивача до суду, та з урахуванням ст. 99 КАС України, необхідно зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачці за період з 17.05.2010 року.

Не погоджуючись із постановою суду від 01 грудня 2010 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права.  

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову –без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії посвідчення серії А № НОМЕР_1 від 14.12.1994 року, позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2-ї групи, захворювання якого пов’язане з ЛНА на ЧАЕС.

Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 розміри пенсій для інвалідів 2-ї групи інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно до ст. 50 цього ж Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю повинна відповідати 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону № 796, якими зменшено вищезазначений розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.

Посилання апелянта на зазначений Закон № 107-VI є безпідставними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

При ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції судом було правомірно зобов’язано відповідача врахувати, що частину підвищення по пенсії, як дитині війни, позивачу було виплачено раніше.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -       

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області –залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий  суддя                                                                               О.Є.Пилипенко

Судді                                                                                                 Я.Б.Глущенко

                                                                                              С.Б. Шелест