КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2/535 Головуючий у першій інстанції: Келеберда В. І.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"10" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Чаку Є.В., Літвіної Н.М.
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України,Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Державного казначенйства України про визнання наказу протиправним та його скасування, поновлення на службі, –
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Державного казначенйства України з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 06.08.2008 року № 1285 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ; визнати протиправним та скасувати рішення експертно-кваліфікаційної комісії МВС України № 895 від 11.07.2008 р. про позбавлення позивача кваліфікації судового експерта з правом самостійного проведення імунологічної та молекулярно-генетичної експертиз; визнати протиправним та скасувати висновок атестаційної комісії ДНДЕКЦ МВС України від 23.07.08 р.; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України поновити Позивача на посаді старшого експерта відділу молекулярно-генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з 06.08.2008р.; стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за час вимушеного прогулу за посадою старшого експерта відділу генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з 06.08.2008 р. і по дату прийняття судового рішення та стягнути з відповідача на користь позивача 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування завданої моральної шкоди. (а.с. 1-5, 225-232).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі (а.с. 56-60 том ІІ).
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті (а.с. 65-74 том ІІ).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у повній відповідності до вимог закону.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України 30.01.2002р. що підтверджується записами в трудовій книжці (а. с. 9). Наказом МВС України від 14.06.2007р. № 779 позивач був призначений на посаду старшого експерта сектору молекулярно-генетичної ідентифікації відділу медико-біологічної експертизи лабораторії експертизи матеріалів, речовин, виробів, записів та медико-біологічної експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, з січня 2008р. по 06.08.2008р. ОСОБА_3 перебував на посаді старшого експерта відділу молекулярно-генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.(а.с.18).
Також було встановлено, що за дорученням т.в.о. начальника ДНДЕКЦ МВС України по факту неналежного виконання ОСОБА_3 молекулярно-генетичної експертизи за кримінальною справою № 07320336 та необ’єктивного висвітлення її результатів при оформленні висновку експерта від 29.08.2007р. № 12-242 заступником директора ДНДЕКЦ МВС України було проведено службове розслідування.
За наслідками службового розслідування по факту неналежного виконання експертизи та необ’єктивного висвітлення його результатів ОСОБА_3 встановлено факт недбалого та несумлінного виконання службових обов’язків, наслідком чого сталася (та могла статися) втрата можливостей отримання експертним дослідженням інформації про обставини справ, що перебували у провадженні органів слідства. Прийнято рішення щодо рекомендації Експертно-кваліфікаційній комісії МВС України розглянути питання щодо позбавлення позивача права самостійного виконання експертиз і досліджень та порушення у встановленому порядку клопотання щодо звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ в атестаційному порядку через службову невідповідність.
На підставі розпорядження голови Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України від 11.07.2008р. № 732, (а.с. 205) було проведено засідання даної комісії з розгляду питання щодо позбавлення кваліфікації судового експерта з правом проведення імунологічної та молекулярно-генетичної експертизи старшого експерта відділу молекулярно-генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертизи ДНДЕКЦ МВС України капітана міліції ОСОБА_3, а також за вчинення проступків, які призвели до втрати довіри до нього як до судового експерта. На засіданні Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України від 11.07.2008р. прийнято рішення про позбавлення капітана міліції ОСОБА_3 кваліфікації судового експерта з правом самостійного проведення імунологічної та молекулярно-генетичної експертизи.
22.07.2008р. проведені загальні збори ДНДЕКЦ МВС України щодо неналежного виконання експертизи від 29.08.2007р. № 12-242 та об’єктивного висвітлення її результатів ОСОБА_3 За результатами голосування ухвалено пропозицію про порушення клопотання перед керівництвом МВС України щодо звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ в атестаційному порядку через службову невідповідність.
За наслідками проведеної атестації позивача видано атестаційний лист за період з червня 2007р. по липень 2008р. У висновку атестаційної комісії вказано: “Займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ через службову невідповідність” (а.с.-210).
Наказом МВС України від 06 серпня 2008 року № 1285 о/с капітана міліції, старшого експерта відділу молекулярно-генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до п. 64 “д”(через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.- 6, том І).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене Указом Президента України 17 жовтня 2000 року № 1138/2000 (далі –Положення № 1138) Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МВС України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням (п. 2 Положення № 1138).
Відповідно до ст.14 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців від 13.06.2000р. № 950 (далі –Порядок № 950, в редакції від 18.07.2007р., яка діяла в момент призначення та проведення службового розслідування стосовно позивача).
Відповідно до п. 2 Порядку № 950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа, керівником підрозділу з питань запобігання та протидії корупції відповідного органу.
З урахуванням вказаного пункту т.в.о. начальника ДНДЕКЦ МВС України Давидюком П.П. видано доручення про проведення службового розслідування по факту неналежного виконання молекулярно-генетичної експертизи за кримінальною справою № 07320336 та необ’єктивного висвітлення її результатів при оформленні висновку експерта № 12-242 від 29.08.2007р.
За наслідками проведення службового розслідування по факту неналежного виконання молекулярно-генетичної експертизи за кримінальною справою № 07320336 та необ’єктивного висвітлення її результатів при оформленні висновку експерта № 12-242 від 29.08.2007р. складено висновок, в якому зазначено про факти і суть звинувачень та підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по-батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді ОСОБА_3, результати щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань), висновки службового розслідування, обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та прийнято рішення щодо рекомендації Експертно-кваліфікаційній комісії МВС України розглянути питання щодо позбавлення позивача права самостійного виконання експертиз і досліджень та порушення у встановленому порядку клопотання щодо звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ в атестаційному порядку через службову невідповідність.
Крім того, згідно вказаного висновку, позивачем службова дисципліна порушувалась не вперше (а. с. 200).
Згідно п. 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі –Положення № 114) перед звільненням з органів внутрішніх справ осіб середнього начальницького складу проводиться їх атестація.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2005р. № 181 (далі - Інструкція № 181) головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, які вони обіймають, стимулювання їх творчої активності та відповідальності за стан боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, визначення перспектив їх службової кар'єри, запобігання вчиненню працівниками органів внутрішніх справ України протиправних дій, а також виявлення таких працівників, які не спроможні виконувати покладені на них завдання.
З метою реалізації прийнятого рішення проведено атестацію ОСОБА_3за період з червня 2007р. по липень 2008р., за наслідками якої зроблено висновок, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ через службову невідповідність.
23.07.2008р. начальником ДНДЕКЦ МВС України Краснюком І.П. направлено подання до Міністра внутрішніх справ України Луценко Ю. В. про звільнення з органів внутрішніх справ старшого експерта відділу молекулярно-генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертизи ДНДЕКЦ МВС України ОСОБА_3
Пунктом 5.1. Інструкції № 181 передбачено, що начальники всіх рівнів з урахуванням висновків атестаційної комісії та рішення начальника, який їх затвердив, повинні у двомісячний термін забезпечити їх реалізацію.
Тому з метою реалізації вказаного положення Інструкції № 181 від 06.08.2008р. на підставі матеріалів атестації, службового розслідування та подання видано наказ МВС України № 1285 о/с, яким ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до п. 64 “д” (через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Доводи апеляційної скарги щодо підтверження відповідності позивача займаній посаді, також, що за період служби в ОВС позивач позитивно характеризувався за місцем роботи, оскільки його було переведено на вищу посаду, а тому дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовано з порушенням законодавства України, не заслуговують на увагу, так як вищенаведене не підтверджується матеріалами справи, зокрема, позивачем не надано позитивної характеристики з місця роботи, а навпаки із пояснювальних записок працівників відділів ДНДКЦ МВС України вбачається, що позивач, який володіє більшістю методик та практичних навичок необхідних для роботи у відділі виконував свої обов’язки неналежним чином (а.с.152-234). З висновку т.в.о. начальника ДНДЕКЦ МВС України від 10.07.2008 року вбачається, що позивачем допускалися непоодинокі факти недбалого та несумлінного виконання службових обов’язків, наслідком чого сталося (та могло статися) втрата можливостей отримання експертним дослідженням інформації про обставини справ, що перебували у провадженні органів слідства (закрема встановлено 2 таких випадки) та інші випадки недбалого ставлення позивача до дослідження речових доказів, також допускалися порушення нормативно правових актів, що регламентують судово-експертну діяльність (а.с. 74-80).
Посилання апелянта на велику завантаженість, колегія суддів до уваги не приймає, апелянтом не надано доказів того, що він звертався з цього питання до начальника відділу, натомість з пояснень начальника відділу імунологічної, цитологічної одорологічної та експертизи волосся Єрмолаєвої А.О. вбачається, що у зв’язку із тим, що на виконанні у позивача було близько 30 експертиз, начальнику СВ Вишенського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області було надіслано листа про продовження терміну виконання експертизи із зазначенням, що експертизу за матеріалами кримінальної справи № 07320336 буде взято до роботи орієнтовно в жовтні 2007 року, у зв’язку із великою завантаженістю експертів (а.с. 149-150). Також, посилання на цю обставину не дає права позивачу порушувати принципи об’єктивності, та повноти дослідження на яких ґрунтується судово-експертна діяльність, та не виконувати обов’язки судового експерта щодо проведення повного дослідження і надання обґрунтованого та об’єктивного висновку, який би сприяв розкриттю злочину, і від якого залежить подальша робота органу, що призначив експертитизу .
За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ № 1285 о/с від 06.08.2008р., рішення експертно-кваліфікаційної комісії МВС України № 895 від 11.07.2008р. та висновок атестаційної комісії прийнято в межах повноважень, спосіб та порядок передбачений вимогами чинного законодавства, а тому позовні вимоги щодо поновлення позивача на посаді старшого експерта відділу молекулярно-генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України судова колегія,
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.В. Чаку
Н.М. Літвіна
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 11.05.2011р.