КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1994/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Лісовська О.В.  

Суддя-доповідач:  Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді:                                                          Чаку Є.В.,

         суддів:                                                                              Аліменка В.О., Хрімлі О.Г.  

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу скарги управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2010 року позов задоволено, зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за шкоду, заподіяну здоров’ю, починаючи з 12.04.2010 року з урахуванням попередніх виплат.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФУ в Деснянському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, віднесеною до 1 категорії, інвалідом ІІ групи безстроково, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК, захворювання позивача пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в УПФУ в Деснянському районі м. Києва та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі по тексту - Закон).

ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ст. 50, ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але листом від 20.09.2010 року йому було відмовлено з посиланням на те, що розмір нарахованої пенсії відповідає вимогам законодавства.

У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІII групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, визначених ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва –залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                Є.В. Чаку      

Судді: