КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4064/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Е.С.Смілянець
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"10" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Чаку Є.В., Літвіної Н.М.
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Добробут-Інвест” до Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови, –
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ “КУА “Добробут-Інвест” 17.08.2010 р. звернулися із адміністративним позовом до Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку начальника Черкаського теруправління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Губар Алевтини Іванівни від 09.08.2010 року № 3-ЧКл про накладення санкцій за правопорушення (а.с.4-6).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 року позов задоволено повністю (а.с. 42-43).
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті (а.с. 49-52).
До суду апеляційної інстанції особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2010 року до Черкаського територіального управління ДКЦПФР надійшов лист від 16.06.2010 року № 12/03/78-ДСК ДКЦПФР щодо ймовірності порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу –професійним учасником ринку цінних паперів ТОВ “КУА “Добробут-Інвест” вимог ст. 5 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.
За результатами перевірки обставин вказаних у листі, 27.07.2010 року уповноваженою особою Черкаського територіального управління ДКЦПФР виявлено ознаки порушення вимог ч. 3 ст. 5 Закону - № 249-1У в частині незабезпечення виявлення і реєстрації фінансових операцій, що відповідно закону підлягають фінансовому моніторингу про що складено відповідний акт від 09.08.2010 року (а.с.-31).
На підставі вказаного Акту від 09.08.2010 року уповноваженою особою Черкаського територіального управління ДКЦПФР Губар А.І. винесено постанову № 3-ЧКл про накладення санкцій за правопорушення у розмірі 1190 грн.(а.с-33-34).
Позивач вважає вказану постанову незаконною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Черкаський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 11 Закону України від 28.11.2002 року № 249-IV “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (далі Закон № 249-IV), у редакції що діяла на момент здійснення правочину, визначені фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 та ст. 7 Закону № 249-IV суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний виявляти та реєструвати фінансові операції, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу, перед або після їх здійснення. А також має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової операції у разі встановлення, що ця фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та зобов'язання ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.
Вказаний порядок також визначений Законом України від 07.12.2000 року № 2121-III “Про банки і банківську діяльність”, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України N 22 від 21.01.2004 та Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України N 337 від 14.08.2003 року.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі платіжного доручення від 30.12.2009 року № 213_86_К через філію відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” у м. Черкаси фізичною особою ОСОБА_3 були внесені готівкові кошти у розмірі 219555,0 грн. за іменні безпроцентні облігації згідно договору від 30.12.2009 року № 53-156-Б, 47-А.
Дана фінансова операція містила очевидні ознаки такої, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу. У зв’язку з чим саме банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу ( ст. 4 Закону № 249-IV) повинен був забезпечити виявлення та реєстрацію вказаної фінансової операції для її подальшої перевірки уповноваженими органами відповідно до законодавства.
Твердження відповідача щодо обов’язку ТОВ “КУА “Добробут-Інвест” забезпечити реєстрації вказаної вище фінансової операції, з посиланням на факт придбання особою цінних паперів за готівку, не знаходить підтвердження та спростовується матеріалами справи виходячи з наступного.
Придбання цінних паперів здійснювалось відповідно до договору від 30.12.2009 року № 53-156-Б, 47-А, яким встановлено виключно безготівкову форму розрахунку за пакет облігацій, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1088 Цивільного Кодексу України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України N 22 від 21.01.2004 визначено, що безготівкові розрахунки –це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Тобто, у даному випадку позивач виступає не як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, а як сторона у договірних правовідносинах (контрагент), що діяв в межах чинного законодавства.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача та ухвалено судове рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.В. Чаку
Н.М. Літвіна