КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-815/10/1026                       Головуючий у 1-й інстанції:   Архангельський А.М.  

Суддя-доповідач:  Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                        Чаку Є.В.,

        суддів:                                                                              Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.  

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

29 листопада 2010 року позивач звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у Київської області державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання вчинити певні дії.

Тетіївського районного суду Київської області від 14 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

                Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2 групи та віднесений до І категорії  осіб.

Проте, позивачу була виплачена одноразова компенсація на час встановлення інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою в сумі 284, 40 грн.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата одноразової компенсації особам постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції встановлена у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплати одноразової компенсації позивачу як особі постраждалій внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації –залишити без задоволення, а постанову Тетіївського  районного суду Київської області від 14 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню  не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                Чаку Є.В.

Судді: