КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5155/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"10" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Гром Л.М.;
суддів – Безименної Н.В.
Бєлової Л.В.,
при секретарі судового засідання – Губі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»до Державної податкової адміністрації у Київській області, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»про визнання дій протиправними, визнання незаконним акту перевірки, визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4682305 від 01.04.2009 року,-
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової адміністрації у Київській області, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»про визнання дій протиправними, визнання незаконним акту перевірки, визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4682305 від 01.04.2009 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2010 року в задоволенні позовних відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ»звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм права
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПА в Київській області проведено перевірку господарської одиниці позивача зали гральних автоматів за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 10, за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 17 березня 2009 року № 000708/265505042305.
В ході перевірки було встановлено, що на час перевірки в залі гральних автоматів за адресою м. Васильків, вул. Грушевського, 10, що належить ТОВ «НВ»надавались послуги грального бізнесу. В робочому стані на час проведення перевірки знаходилося 22 гральні автомати, які підключенні до мережі електроживлення, але не переведені у фіскальний режим роботи, не зареєстровані в органах державної податкової служби, не опломбовані в установленому законом порядку.
На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі зазначеного акта ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 квітня 2009 року № 4682305, яким згідно з п. 1, п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11730,00 грн.
Згідно з Постановою КМУ від 7.02.2001р. №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»встановлено, що датою переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій в частині надання послуг у сфері грального бізнесу за допомогою гральних автоматів є 31 грудня 2006 року.
Отже, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов’язані з 1 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.
Ч.2 п.2 вищезазначеної постанови містить в собі «доручення»Міністерству промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) які відповідають вимогам переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення гральних автоматів в т.ч. тих, що вже діють. Отже, посилання позивача на позицію Міністерства промислової політики України, викладену в листі від 16.02.2007р. №10/7-2-2-242 є помилковим.
Крім того, п.2ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначає, що застосування норм інших законів, щодо застосування чи незастосування реєстраторів розрахункових операцій не допускається.
Згідно п. 1 ст. 3 цього Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Стаття 2 Закону зазначає, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг), тощо;
автомат з продажу товарів (послуг)- реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання), за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо, товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Також, звертаючи увагу на розділ 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 р. гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.
Апелянтом не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і не зареєстровані у органі ДПС.
Відповідно до наказу ДПА України від 10.09.08р. № 581, який на момент перевірки був чинним, модель реєстратора розрахункових операцій «Фіскал»пройшла державну реєстрацію як «Портативні електронно-касові апарати», цільова сфера використання якого визначена в казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.218 ГК України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відсутні докази придбання та встановлення позивачем комп’ютерно-касової системи «Фіскал»на гральні автомати що ним використовуються, як і відсутні докази несумісності комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені товариством з обмеженою відповідальністю «НВ»в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що позивачем не доведено вжиття ним заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ним використовуються; не вжито всіх необхідних заходів для з’ясування питання про сумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Отже, посилання позивача на використання зареєстрованого касового апарату не приймається судом до уваги, оскільки на час здійснення перевірки у позивача був обов’язок щодо оснащення гральних автоматів фіскальною пам’яттю. Таким чином, позивач зобов’язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.
Таким чином, відповідно до ст.17 Закону України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачається відповідальність суб’єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО. А саме в п. 2 передбачена штрафна санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності винесеного державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва оскаржуваного рішення та вважає, що судом першої інстанції було обґрунтовано та всебічно досліджено докази по справі, з’ясовані всі обставини. Рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Гром
Суддя: Н.В. Безименна
Суддя: Л.В. Бєлова