Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року справа №2а-10087/10/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Попова В.В.
при секретарі судового засідання Солодько О.І., з участю представника відповідача Дзюб’яка Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Національної комісії регулювання електроенергетики України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року у справі № 2а-10087/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Луганського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання неправомірними та скасування постанови НКРЕ від 16.12.2010 року № 1891 , -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Луганського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання неправомірними та скасування постанови НКРЕ від 16.12.2010 року № 1891, зазначивши в його обґрунтування, що на підставі акту перевірки відповідачем було прийнята оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії в частині виконання вимог ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» щодо порядку проведення розрахунків за електроенергію. Позивач вважає, що жодних порушень Ліцензійних умов та законодавства ним не допущено, тому постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» задоволено частково, визнано неправомірною та скасовано постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16.12.2010 року № 1891 «Про накладення штрафу на ВАТ «Луганськобленерго» за порушення Ліцензійних умов з постачання електроенергії». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Національна комісія регулювання електроенергетики України – подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення допустив порушення норм матеріального права, оскільки не дав належної оцінки тому, що ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» встановлено здійснення розрахунків між постачальником та споживачем електроенергії виключно грошовими коштами та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Натомість позивач уклав договори доручення з третіми особами, якими наділив їх правом отримувати від боржника майно, продукцію в рахунок погашення боргу та здійснювати їх реалізацію з подальшим перерахунком коштів в погашення боргу на спеціальний рахунок енергопостачальної організації. Створення такої схеми розрахунків за електроенергію не відповідає вимогам законодавства, тому є порушенням п.3.6.2 Ліцензійних вимог. Апелянт вважає, що суд помилково дійшов висновку, що такі умови договорів доручення не є передачею позивачем функцій ліцензіата. Приймаючи постанову, відповідач діяв у межах своєї компетенції на виконання наданих повноважень з дотриманням вимог законодавства.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою і у встановленому порядку здійснює підприємницьку діяльність з постачання споживачам електричної енергії за регульованим тарифом у відповідності з Законом України «Про електроенергетику», Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затвердженими Постановою НКРЕ №15/1 від 13 червня 1996 року, на підставі укладених договорів.
Позивачем протягом 2006-2009 років з метою отримання заборгованості за спожиту електроенергію від ОКП «Луганськводоканал» було укладено з іншими суб’єктами підприємницької діяльності договори доручення, а саме з ТОВ «Компанія «Укренерговосток-1» та ТОВ «Всеукраїнська Енергетична Компанія» від 14.03.2006 р. № 24/03, від 01.10.2007 р. № 95/4-07, від 19.02.2009 р. № 18-08/3а та № 18-08/3б, згідно яких їм надано право здійснення повноважень кредитора щодо стягнення боргів за електроенергію з ОКП «Луганськводоканал».
Колегія суддів вважає, що вказані обставини правильно встановлені судом першої інстанції, оскільки вони не оспорються сторонами та підтверджені копіями договорів доручення.
Колегія суддів також встановила, що Луганським територіальним представництвом Національної комісії регулювання електроенергетики України було проведено перевірку позивача щодо додержання законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов за період з 01.01.2006 року по 30.11.2010 року, за результатами якої складено акт від 10.12.2010 року № 20 (а.с. 9). Згідно акту перевірки, було встановлено порушення п.3.4.1 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затвердженими Постановою НКРЕ №15/1 від 13 червня 1996 року, в частині дотримання вимог ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» щодо порядку проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно умов договору на постачання електроенергії між постачальником та споживачем електроенергії.
На підставі вказаного акту перевірки та у зв’язку із наведеними порушеннями керівником Національної комісії регулювання електроенергетики України було винесено постанову № 1891 від 16.12.2010 року про накладення на ВАТ «Луганськобленерго» штрафу і розмірі 20 тис. грн. за порушення п.3.4.1 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом та ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» щодо порядку проведення розрахунків за спожиту електроенергію.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірною та скасування постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16.12.2010 року № 1891, суд першої інстанції виходив з того, що укладаючи договори доручення позивачем не здійснювалось делегування обов’язків ліцензіата, передбачених положеннями п. 3.6.2 Умов і Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії відносно проведення розрахунків за спожиту електроенергію з боржниками і не допущено порушень вимог ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», а тому були відсутні підстави для накладення на позивача штрафу.
Колегія суддів не можу погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх помилковими з наступних підстав.
Згідно п.3.4.1. Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, ліцензіат повинен діяти згідно із законодавством України та іншими нормативними документами.
Згідно п. 3.6.2 вказаних Умов та Правил, ліцензіат одержує від споживачів, яким він постачає електричну енергію, плату за єдиним роздрібним тарифом, однією із складових частин якого є тариф на постачання.
Як вбачається зі змісту ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами, які вносяться споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Ця стаття виключає втручання у відносини між енергопостачальником та споживачем, стосовно розрахунків за поставлену електроенергію, третіх осіб.
Таким чином, колегія суддів вважає, що факт укладення позивачем (ліцензіатом) договорів доручення на здійснення повноважень кредитора щодо стягнення боргів за спожиту електроенергію, умовами яких передбачено делегування обов’язків ліцензіата третім особам, є порушенням вимог ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» в частині дотримання порядку проведення розрахунків за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору на постачання електричної енергії між енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та споживачем.
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» та Положенням про порядок накладення на суб’єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого Постановою КМУ № 1312 від 21.07.1999 р., встановлено, що за порушення умов ліцензій на суб’єктів господарювання можуть бути накладено штраф в розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Право накладення такого штрафу надано зокрема Національної комісії регулювання електроенергетики.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови діяв на законних підставах, в межах наданої йому компетенції та повноважень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустив порушення норм матеріального права що призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Національної комісії регулювання електроенергетики України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року у справі № 2а-10087/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Луганського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання неправомірними та скасування постанови НКРЕ від 16.12.2010 року № 1891 скасувати.
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Луганського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання неправомірними та скасування постанови НКРЕ від 16.12.2010 року № 1891 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлений 29 квітня 2011 року.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
В.В. Попов