КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-15998/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" травня 2011 р. м. Київ
травня 2011 року м. Київ Справа №2а-15998/09/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
При секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.10р. у справі №2а-15998/09/2670 за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві про визнання протиправним наказу Начальника УДСО при ГУМВС України в м.Києві № 98 о/с від 16.10.2009 року та поновлення на роботі
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом (та уточненнями до нього) про визнання незаконним наказу Начальника УДСО при ГУМВС України в м.Києві № 98 о/с від 16.10.2009 року та поновлення на посаді старшого інспектора –охоронця 1-ї роти фізичної охорони СПМО «Титан»при ГУ МВС України в м. Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.10р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивачем при зверненні до суду з позовом було приховано дійсні обставини, які стали підставою для втрати позивачем табельної вогнепальної зброї. Апелянтом приєднано до апеляційної скарги висновки службового розслідування, пояснення осіб тощо; вказані документи не були досліджені судом першої інстанції.
Враховуючи те, що судом першої інстанції не було досліджено ряд доказів, які стали підставою для прийняття оспорюваного наказу про звільнення, апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є неправомірною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду меншої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що з 2007 року ОСОБА_2 обіймав посаду старшого інспектора –охоронця 1-ї роти фізичної охорони СПМО «Титан»при ГУ МВС України в м. Києві.
13.10.09р. близько 19:00 після закінчення виконання охоронних заходів, позивач, перебуваючи біля торгових кіосків, що знаходяться біля станції метро «Політехнічний інститут»відчув погіршення самопочуття і знепритомнів. Близько 01:00 14.10.09р. прийшовши до свідомості, ОСОБА_2 побачив, що він знаходиться у дворі будинку по проспекту Перемоги, 17, при цьому зникли табельна вогнепальна зброя пістолет ПМ з двома магазинами та 16-ма набоями до нього.
15.10.2009 року про дані обставини позивач повідомив керівництву Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві.
16.10.2009 року начальник Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві прийшов до висновку, що вказаними діями ОСОБА_2 грубо порушив п. 10.12 «Інструкції із забезпечень контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ Україні», затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 № 141, у зв’язку з чим Наказом Начальника УДСО при ГУМВС України в м. Києві № 98 о/с від 16.10.2009 року за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилось в особистій недисциплінованості, грубого порушення своїх функціональних обов'язків та халатного відношення до зберігання табельної вогнепальної зброї, що призвело до її втрати, позивача звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 66 (дискредитацію) Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»накладенню дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування, під час якого особа, по відношенні до якої проводиться розслідування, може надати пояснення. На момент прийняття судом постанови доказів проведення службового розслідування відносно позивача суду надано не було. Крім того, суд виходив з того, що постановою СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 28.10.09р. позивача визнано потерпілим, а прокуратурою Шевченківського району м. Києва від 30.12.09р. №1/629-09 за результатами проведеної перевірки з матеріалами службового розслідування ІОС УКЗ ГУ МВС України в м. Києві щодо втрати позивачем табельної зброї відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за відсутністю в діянні складу злочину. Отже, на підставі вказаних доказів, поданих позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зброя вибула з володіння позивача проти його волі та за відсутності його вини, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про відсутність доказів порушення позивачем п. 10.12. Інструкції.
Відповідно до ст. 71 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи в суді першої інстанції) суд сприяє в реалізації обов'язку особи, яка бере участь у справі надати докази і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Як свідчать обставини справи, в судові засідання представник відповідача не з’являвся, заперечень не подавав, доводи позивача не спростував.
У зв’язку з неявкою представника відповідача в судові засідання, суд першої інстанції розглянув справу на підставі наявних доказів, поданих позивачем. При цьому судом не було вжито заходів по витребуванню у відповідача відповідних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за доцільне дослідити докази, які не були надані відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
16.10.09р. Начальником УДСО при ГУ МВС України в м. Києві затверджено висновок службового розслідування по факту втрати табельної вогнепальної зброї капітаном міліції ОСОБА_2, яким встановлено наявність підстав для звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за ст. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; службову перевірку вирішено продовжити.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки, ОСОБА_2 було надані пояснення (аркуш 28 апеляційної скарги) від 15.10.09р., в яких обставини втрати зброї останній пояснив наступним чином. 13.10.09р. ОСОБА_2 домовився на зустріч біля станції метро «Політехнічний інститут»зі знайомим ОСОБА_3, чекаючи на зустріч позивач знепритомнів, прийшовши до тями ОСОБА_2 виявив відсутність деяких особистих речей, в тому числі пістолета Макарова з 16 набоями до нього. При цьому останній в поясненнях підтвердив, що до підрозділу МВС одразу не звернувся та про втрату табельної зброї не повідомив, оскільки мав надію знайти зброю самостійно.
У поясненнях ОСОБА_2. наданих того ж дня - 15.10.09р. (аркуш 29 апеляційної скарги) заступнику начальника інспекції з особового складу УКЗ ГУ МВС України в м. Києві, останній повідомив інші обставини, які передували втраті зброї. Так, ОСОБА_2 пояснив, що 13.10.09р. прийшов до квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, де мав зустріч приватного характеру (з дівчиною, яка надає платні інтимні послуги). Після відвідування вказаної квартири, ОСОБА_2 вийшов з під’їзду та підсів на лавку до двох невідомих, через деякий час втратив свідомість, прийшовши до тями виявив відсутність табельної зброї. При цьому, у цих же поясненнях ОСОБА_2 вказує на вживання ним алкоголю (400 гр. коньяку), який він придбав та взяв із собою до дівчат.
Поясненнями дівчат, які перебували в квартирі, до якої прийшов позивач 15.10.09р. та надавали інтимні послуги підтверджена вказана інформація (копії пояснень долучені апелянтом до апеляційної скарги).
В судовому засіданні позивач не заперечував достовірності пояснень, наданих 15.10.09р. (29 аркуш апеляційної скарги); пояснити факт надання ОСОБА_2 різних пояснень, наданих в один день, останній не зміг.
У інших поясненнях, наданих ОСОБА_2 б/д (аркуш 32 апеляційної скарги) останній також повідомив, що вийшовши з під’їзду за адресою: АДРЕСА_1 він підсів до двох незнайомих чоловіків, які налили йому горілку, яку він випив два рази після чого знепритомнів.
Довідкою щодо обставин втрати табельної вогнепальної зброї (35 аркуш апеляційної скарги), складеної першим заступником начальника УКЗ ГУ МВС України в м. Києві 17.10.09р. на ім’я начальника Головного управління МВС України в м. Києві Яреми В.Г., окрім вищевикладеного встановлено, що перебуваючи у квартирі повій ОСОБА_2 вжив 400 гр. коньяку, з двома невстановленими особами біля під’їзду ОСОБА_2 випив ще 150 гр. горілки. 14.10.09р. близько 04:30 год., на лаві біля будинку ОСОБА_2 виявив гр. ОСОБА_5, який проживає в цьому ж будинку, в сильному алкогольному сп’янінні; в ході спілкування ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 про втрату зброї.
Пояснення ОСОБА_5 долучені апелянтом до апеляційної скарги ( аркуші 48-49 апеляційної скарги).
При цьому в довідці встановлено, що ОСОБА_2 деякий час приховував дійсні обставини, при яких зник пістолет та намагався увести керівництво в оману, що значно ускладнило розшук пістолета.
Обставини, зазначені у довідці від 17.10.09р., відображені також у поясненнях ОСОБА_2 від 17.10.09р. (39-42 аркуші апеляційної скарги).
Внаслідок вказаних встановлених в ході службового розслідування обставин, 25.11.09р. посадовими особами ГУ МВС України складено висновок службового розслідування.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до п. 1.2 Вказівки УДСО при ГУ МВС України в м. Києві СПМО «Титан»(аркуш 70 апеляційної скарги) «Про додаткові заходи з організації контролю за зберіганням табельної вогнепальної зброї працівниками СПМО «Титан»(на правах відділу) УДСО при ГУ МВС України в м. Києві, з метою вжиття додаткових заходів з організації контролю за зберіганням табельної вогнепальної зброї працівниками СПМО «Титан»табельна вогнепальна зброя в обов’язковому порядку повинна здаватися до чергової частини підрозділу у разі, якщо працівник знаходиться в режимі очікування (вихідний) більше однієї доби.
Відповідно до п. 8.8.- п. 8.9 Наказу МВС України від 27.03.08р. №141 носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів без використання спеціального спорядження, демонстрування її оточуючим (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством), а також передача іншим особам категорично забороняється. Табельна вогнепальна зброя, боєприпаси і спеціальні засоби в разі носіння їх працівниками, одягненими у цивільний одяг, повинні бути прихованими від оточуючих та виключати можливість їх крадіжки чи насильного вилучення.
Як свідчать пояснення гр.. ОСОБА_6 (дівчина, яка надавала сексуальні послуги позивачу) (аркуш 54 апеляційної скарги) ОСОБА_2 демонстрував їй бойові набої.
Працівник, який отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби для постійного зберігання і носіння, зобов’язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані. У разі, зокрема, втрати табельної вогнепальної зброї, особа, яка має право дати дозвіл на отримання її, призначає в строк до 10 діб службове розслідування. За результатами розслідування встановлюється винність чи невинність працівника і приймається рішення про притягнення винного до відповідальності (кримінальної, дисциплінарної, матеріальної) згідно з чинним законодавством (п. 10.12 та п. 11.2 Наказу МВС України від 27.03.08р. №141).
Відповідно до ст. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Отже, проаналізувавши надані суду апеляційної інстанції докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується:
факт втрати ОСОБА_2 зброї, що є грубим порушенням вимог Наказу МВС України №141 від 27.03.08р. в частині порядку її зберігання;
факт грубого порушення позивачем вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»та відомчих нормативних актів з питань повідомлення безпосереднього керівництва про втрату зброї, що призвело до зволікання в початку заходів щодо її пошуку та могло призвести до негативних наслідків;
факт демонстрування табельної зброї стороннім особам;
факт вжиття алкогольних напоїв в період, коли при позивачеві була вогнепальна зброя, що призвело до її втрати.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено, що втрата позивачем вогнепальної зброї мала місце внаслідок особистої недисциплінованості позивача, грубого порушення функціональних обов’язків та халатного відношення позивача до зберігання табельної вогнепальної зброї, а обставини, що призвели до втрати зброї є такими, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Отже, колегія суддів вважає, що обставини, які слугували підставою для звільнення позивача є доведеними, відтак оспорюваний наказ від 16.10.09р. №98 о/с - правомірним.
Та обставина, що прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності передує завершенню службового розслідування втрати зброї не може слугувати правовою підставою для скасування наказу, оскільки підстави для його винесення підтвердились в ході проведеного службового розслідування.
Щодо визнання позивача потерпілим у кримінальній справі №10-20315, яка порушена відділом міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві відносно ОСОБА_7 та невстановленої особи, постановою від 28.10.09р. (а.с. 28) колегія суддів зазначає, що обставини, встановлені досудовим слідством, зокрема, щодо застосування до позивача насильства (нанесення ударів в область шиї та ребер) та викрадення матеріальних цінностей (в тому числі вогнепальної зброї) не спростовують факту недисциплінованості позивача, грубого порушення функціональних обов’язків та халатного відношення до зберігання табельної вогнепальної зброї, а також факту дискредитації останнім звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. пунктів 1, 2 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
За наведених обставин, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.10р. у справі №2а-15998/09/2670 та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.10р. у справі №2а-15998/09/2670 –задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.10р. у справі №2а-15998/09/2670 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Романчук О.М.
Пилипенко О.Є.
Постанова складена в повному обсязі: 13.05.11р.