Справа № 2а/2570/2312/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівський області до товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В :
27.04.2011 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – відділення Фонду) звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" (далі – ТОВ "Егрес-Агро") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 21440,28 грн. та пені в розмірі 77,16 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в ТОВ "Егрес-Агро" середньооблікова кількість штатних працівників в 2010 році складала 139 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 6 робочих місць. Відповідно до поданого відповідачем звіту у ТОВ "Егрес-Агро" працювало 4 особи, яким встановлена інвалідність, таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 2 робочих місця.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та пояснив, що відповідачем на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» було подано до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про наявність вакансій для інвалідів за 2010 рік (форма № 10 ПІ), де зазначалось про 2 незайнятих робочих місця. Також, зазначив, що товариством створені вільні робочі місця, а тому в діях відповідача не вбачається вини щодо незабезпечення працевлаштування інвалідів у звітному 2010 році, а відтак відсутні підстави для застосування до ТОВ "Егрес-Агро" штрафних санкцій.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875 – XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон № 875 – XII) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 Закону № 875 – XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за № 1442/11722.
Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону № 875 – XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону № 875 – XII. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ст. 20 Закону № 875 – XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону 875 – XII, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частинами 9, 10 статті 19 Закону № 875 – XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. № 42 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України13 лютого 2007 р. за № 117/13384, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Судом встановлено, що згідно звіту від 28 лютого 2011 року про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2010 році становила 139 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 6 осіб. Відповідно до поданого відповідачем звіту у ТОВ "Егрес-Агро" в 2009 році працювало 4 особи, яким встановлена інвалідність (а.с.4). Таким чином невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 2 робочих місця.
Суд звертає увагу, що частиною 3. ст. 18 Закону 875-XII чітко визначені обов’язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державні службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не були створені робочі місці для працевлаштування інвалідів, а створювались лише загальні місця, що підтверджується копіями звітів про наявність вакансій, наявних в матеріалах справи (а.с.19-33) та підтверджені представником відповідача в судовому засіданні.
Отже, відповідачем не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів і на нього може бути покладена відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2010 рік на підприємстві відповідача складає 1490,1 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 10720,14 грн. Таким чином за два нестворених робочих місця штрафні санкції становлять 21440,28 грн.
Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону 875 – XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за № 552/13819 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.
Постановою правління Національного банку України від 09.08.2010 року № 377 встановлена з 10.08.2010 року облікова ставка у розмірі 7,75 % річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 77,16 грн.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.
Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" - задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" (р/р 2600400018292, Укрексімбанк, МФО 353679, код ЄДРПОУ 35493502) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Куликівського району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31214230700258, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22827065) 21440 (двадцять одну тисячу чотириста сорок) грн. 28 коп. адміністративно-господарських санкцій та 77 (сімдесят сім) грн.16 коп. - пені.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст.. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.