Справа № 2а/2570/2202/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2011 р.Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, Управління державної автомобільної інспекції управління внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними дії Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області, стягнути з місцевого бюджету через Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області на його користь 5984,75 грн. примусово сплачених грошових коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.03.2011 року він придбав автомобіль «Nissan X-Trail» вартістю 239390,00 грн. і при реєстрації даного автомобіля в органах ДАІ позивача зобов’язано сплатити збір до Пенсійного фонду з відчуження автомобіля у розмірі 5984,75 грн. Однак позивач вважає сплату вказаного збору незаконним, так як Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено стягнення збору при купівлі легкових автомобілів у зв'язку з чим і звернувся до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач уточнені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова Пуценко Т.В. у задоволенні адміністративного позову просила відмовити, оскільки позивачем не дотримано порядку повернення коштів, які помилково зараховані до місцевого бюджету.
Представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції управління внутрішніх справ України в Чернігівській області Пєскіна А.В. просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, в письмових запереченнях зазначила, що органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору, тому відповідач діяв в межах та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області Лутченко К.К. у задоволенні адміністративного позову просила відмовити в повному обсязі. Також в письмових запереченнях зазначила, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 є чинною, а значить обов’язковою до виконання.
Вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 08.03.2011 року придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоАльянс Київ» автомобіль марки «Nissan X-Trail» вартістю 239390,00 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу № А-11/03-09 та копією довідки рахунку № 695936 (а.с. 5-6, 9).
При здійсненні державної реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля у сумі 5984,75 грн., що підтверджується копією квитанції № 87 від 16.03.2011 року (а.с. 7).
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Суд звертає увагу, що законодавець не визначив у пункті 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» суб’єктний склад, а саме, що при відчуженні легкового автомобіля сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування продавець, а покупця звільнено від такої сплати.
У відповідності до пунктів 12-15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Суд вважає, що дії Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області щодо вимоги сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % вартості автомобіля є правомірними, оскільки реєстрація легкового автомобіля можлива лише за умови сплати збору.
Посилання позивача на те, що він не є платником збору з операцій з відчуження автомобіля, тому сплачені кошти в примусовому порядку підлягають йому поверненню, суд не бере до уваги, оскільки збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачується при купівлі-продажу легкових автомобілів в обов’язковому порядку, а тому підстави для повернення цих коштів з державного бюджету відсутні.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не дотримано процедури передбаченої Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288, оскільки не звертався з заявою про повернення збору і відповідними документами до органу Державного казначейства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, Управління державної автомобільної інспекції управління внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Непочатих В.О.