Судове рішення #15501433

                                                                                 Справа № 2а/2570/2142/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16 травня 2011 р.                                                                                м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                                Падій В.В.,

при секретарі                                                                         Кондратенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

19.04.2011 року відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" (далі – ВАТ ЕК "Чернігівобленерго") звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про визнання бездіяльності відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові щодо не відшкодування відкритому акціонерному товариству енергопостачальній компанії “Чернігівобленерго” витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності протиправною, стягнення 7250,87 грн. допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та  судових витрат в сумі 72,51 грн. Свої вимоги мотивує тим, що працівник відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до компанії з належним чином оформленими листками непрацездатності для отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до вимог чинного законодавства.18.01.2011 року позивач звернувся до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області з листом № 31/290 щодо відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат згідно лікарняних листів працівника позивача ОСОБА_1 та надав усі необхідні для такого відшкодування документи. Однак, відповідач в порушенні норм чинного законодавства листом від 07.02.2011 року № 1.08/316-398 відмовив позивачу у проведенні відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності. Вказану бездіяльність відповідача ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" вважає неправомірною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити та кожен окремо додатково пояснили, що посилання відповідача на відсутність акту за формою Н-1 є безпідставними, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено, що відшкодування за рахунок коштів Фонду здійснюється лише за наявності акту, складеного виключно за формою Н-1, отже і підстави для відмови у відшкодуванні витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та пояснив, що  18.01.2011 року позивач звернувся з листом до Фонду щодо розгляду питання про можливість відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 До листа позивачем були надані копії листків непрацездатності ОСОБА_1, довідок про виплачену допомогу та про середню заробітну плату, табелю обліку робочого часу, а також довідки МСЕК та акт форми НВС-1 від 12.05.2004 року. Згідно акту 13.02.2004 року  полковник ОСОБА_1, приблизно о 14-00 год., перебуваючи у відрядженні у м. Києві, на перехресті вул. О. Гончара та В. Чорновола під час затримання об’єкта розшуку по кримінальній справі від 09.04.2003 року № 800 ОСОБА_5 розтягнув м’язи спини і правового стегна. Згідно з довідкою МСЕК ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв’язку з травмою, пов’язаною з виконанням обов’язків військової служби. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Абзацом  2 п.4 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 визначено, що його дія не поширюється на військовослужбовців та інших осіб, які проходять військову службу згідно зі статутами військової служби. Відповідно підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу , проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 або акт розслідування професійного захворювання за формою Н-4.  Порядок розслідування  та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджений наказом Служби безпеки України від 12.12.2002 року № 443, і його дія поширюється на випадки, які сталися під час виконання обов’язків військової служби. За наслідками розслідування таких нещасних випадків складається акт за формою НВС-1. У відповідності до п. 1.3. вказаного Порядку військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби, під час службових поїздок, при виконанні обов’язку з охорони правопорядку тощо. Умови відшкодування шкоди військовослужбовцям та розміри такого відшкодування визначає ст. 29 Закону України «Про Службу безпеки України». Отже, на момент отримання травми, за наслідками якої проводилось лікування, ОСОБА_1 підлягав обов’язковому страхування життя і здоров’я військовослужбовців відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України», але не підлягав загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві відповідно до Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Листом від 07.02.2011 року № 1.08/316-398 виконавча дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області повідомило позивача про відсутність передбачених законодавством підстав для відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон № 1105-XIV) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно до ст. 46 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців.

Судом встановлено, що 18.01.2011 року позивач листом № 31/290 звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, відповідно до якого просив розглянути питання відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат,  згідно лікарняних листів працівника компанії ОСОБА_1 (а.с. 12). До листа позивачем були надані копії листків непрацездатності ОСОБА_1, довідок про виплачену допомогу та про середню заробітну плату, табелю обліку робочого часу, а також довідки МСЕК та акт форми НВС-1 від 12.05.2004 року.

Листом від 07.02.2011 року № 1.08/316-398 виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області повідомила позивача про відсутність передбачених законодавством підстав для відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 (а.с. 9).

Як вбачається з акту про нещасний випадок від 12.05.2004 року № 2, що стався 13.02.2004 року з військовослужбовцем підрозділу СБ України в Чернігівській області, ОСОБА_1, приблизно о 14-00 год., перебуваючи у відрядженні у м. Києві, на перехресті вул. О. Гончара та В. Чорновола під час затримання об’єкта розшуку по кримінальній справі від 09.04.2003 року № 800 ОСОБА_5 розтягнув м’язи спини і правового стегна. (а.с.14-16).

Відповідно до довідки КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» ОСОБА_1 з 06.09.2010 року по 23.09.2010 року та з 14.10.2010 року по 23.10.2010 року перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні обласної лікарні з приводу наслідків травми, що сталася на виробництві 13.02.2004 року (а.с.56). На період стаціонарного лікування ОСОБА_1 видані листки непрацездатності з 06.09.2010 року по 23.09.2010 року № 853101 та з 14.10.2010 року по 23.10.2010 року № 853649 (а.с.10,51).

Судом встановлено, що з 26.03.2010 року по 25.10.2010 року ОСОБА_1 працював у ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" на посаді директора з економічної безпеки, що підтверджується довідкою ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" від 22.03.2011 року № 03 (а.с.13) та в цей час звернувся до позивача з листками непрацездатності для отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.  

ВАТ ЕК "Чернігівобленерго", згідно лікарняних листів виплатила ОСОБА_1 допомогу в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 7250,87 грн., що підтверджується довідками ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" від 18.10.2010 року № 25/6597 та від 17.01.2011 року № 31/250, наявними в матеріалах справи (а.с. 11).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, визначає Закон України від 14.10.1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694-XII).

 Згідно зі ст. 4 Закону № 2694-XII до основних принципів  державної політики в галузі охорони праці відноситься  принцип пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

  Статтею 9 Закону № 2694-XII визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

   Відповідно до ст. 22 Закону № 2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

  В Законі  № 1105-XIV визначено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності

  Відповідно до ст.1 Закону № 1105-XIV  до  завдань  страхування від нещасного випадку відноситься, зокрема, відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей

  У ст. 13 Закону № 1105-XIV зазначено, що  страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону № 1105-XIV, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

  Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (ст.14  Закону № 1105-XIV).

  Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112, затверджений Порядок  розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок №1112), який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно).

Пунктом 4 Порядку № 1112 визначено, що згідно з цим Порядком проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецзв'язку, Мінтрансзв'язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, МНС. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців та інших осіб, які проходять військову службу в зазначених частинах чи на підприємствах згідно із статутами військової служби.

Також, відповідно до Порядку № 1112 передбачено, що у разі визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складається акт про нещасний випадок за формою Н-1.

Згідно п. 2.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27.04.2007 року № 24 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982 підставою для надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акта за формою Н-1.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 на момент настання нещасного випадку, за наслідками якого проводилась лікування, не являвся застрахованою особою відповідно до вимог чинного законодавства про страхування  від нещасного випадку, а серед наданих документів відсутній акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області відсутні підстави для відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1

На випадки, які сталися під час виконання обов’язків військової служби поширюється дія Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.12.2002 року № 443 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 січня 2003 р. за № 11/7332 (далі – Порядок № 443). 

У відповідності до п. 1.3. вказаного Порядку за результатами розслідування складається акт про нещасний випадок за формою НВС-1. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби, під час службових поїздок, при виконанні обов’язку з охорони правопорядку тощо.

Умови відшкодування шкоди військовослужбовцям та розміри такого відшкодування визначає ст. 29 Закону України від 25.03.1992 року № 2229-XII «Про Службу безпеки України» (далі  - Закон № 2229-XII), відповідно до якої  у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяною військовослужбовцю СБУ під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності військовослужбовцем СБУ у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про правомірність дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області щодо відмови у відшкодуванні за рахунок коштів Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1, оскільки останній на момент отримання травми, за наслідками якої проводилось лікування, підлягав обов’язковому страхуванню  життя і здоров’я військовослужбовців  відповідно до Закону №2229-XII та не мав можливості отримати вищезазначене відшкодування у відповідності до Закону № 1105-XIV.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);  добросовісно;  розсудливо;  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та судових витрат, не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області -  відмовити повністю.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.



 

Суддя                                                                                           Падій В.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація