копія
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 р. № 2а/2570/2146/2011
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Прокіній А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
додержавної податкової інспекції у м. Чернігові
провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідачаОСОБА_2, довіреність від 10.05.2011 року
ОСОБА_3, довіреність № 17025/9/10-010 від 30.12.2010 року
ВСТАНОВИВ:
19 квітня 2011 року до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000771720 від 08 квітня 2011 року про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7793,75 грн. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що позивач не мав права на податковий кредит у періоді здійснення господарської операції, як зазначено в акті перевірки, оскільки контрагентом не було надано податкової накладної, а тому позивач скористався своїм правом на отримання податкового кредиту лише в періоді, в якому фактично отримав податкову накладну. Крім того, посилання податкового органу на відсутність скарги на відмову з боку постачальника з видачі податкової накладеної є неправомірним, оскільки подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов’язком.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що ФОП ОСОБА_1 не звертався до ДПІ у м. Чернігові зі скаргою на постачальників (які відмовили в наданні податкової накладної), яка є законною підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, крім того, позивач в ході перевірки не надав документального підтвердження факту отримання податкових накладних в тому періоді, коли відобразив їх у складі податкового кредиту звітного періоду.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.05.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.05.2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської рад та перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 15.09.2006 року.
Відповідно до направлення від 04.03.2011 року №686 та плану-графіку проведення планових документальних перевірок суб’єктів господарювання та на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20; п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Чернігові проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, про що складено акт перевірки №740/17-219/НОМЕР_1 від 25.03.2011 року.
Під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушено позивачем п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим позивачем за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року занижено податок на додану вартість в сумі 6235 грн., в тому числі: за березень 2008 року на 896 грн., травень 2008 року на 568 грн., червень 2008 року на 984 грн., жовтень 2008 року на 35 грн., травень 2009 року на 67 грн., червень 2009 року на 205 грн., квітень 2010 року на 1683 грн., вересень 2010 року на 1797 грн.
За результатом розгляду акта перевірки від 25.03.2011 року №740/17-219/НОМЕР_1, ДПІ м. Чернігові прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 року №0000771720, яким позивачу збільшено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 7793,75 грн., де 6235 грн. - основний платіж та 1558,75 грн. – штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач скористався своїм правом на отримання податкового кредиту з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому твердження представника відповідача що позивач включив суми ПДВ по податковим накладним виписаними контрагентами в іншому ніж звітний (податковий) період суд до уваги не приймає.
Крім того, суд також не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що позивач не звертався до ДПІ у м. Чернігові зі скаргою на постачальників (які відмовили в наданні податкової накладної), і, відповідно не мав законних підстав для включення сум цього податку до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, оскільки звернення з такою скаргою є виключно правом, а не обов’язком позивача, а неподання ним заяви зі скаргою на постачальника не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених ним витрат до податкового кредиту.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000771720 від 08.04.2011 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000771720 від 08 квітня 2011 року про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7793,75 грн. підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000771720 від 08 квітня 2011 року про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7793,75 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя підпис Ю.О.Скалозуб