Справа №  2а/2570/1640/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 травня 2011 р.                                                                                    м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                            Непочатих В.О.,

при секретарі                                                                      Галенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ВФЗБО управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2, начальника сектору забезпечення соціальних виплат ВФЗБО управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_3, Управління МВС України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника ВФЗБО управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2, начальника сектору забезпечення соціальних виплат ВФЗБО управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_3., Управління МВС України в Чернігівській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

визнати протиправним зниження раніше встановлених розмірів грошового забезпечення, які не є нововведеними та які вказані в довідках № 101/8988 від 21.03.2008 року та від 01.04.2008 року, а саме наступних видів: надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за службу в спецпідрозділі, премії;

визнати довідки № 101/8988 від 21.03.2008 року та № 101/8988 від 01.04.2008 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 фальшивими та недійсними; визнати начальника ВФЗБО УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2 та начальника сектору забезпечення соціальних виплат ВФЗБО УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 такими, що зробили та видали без згоди пенсіонера фальшиві довідки за своїми підписами, не маючи законного права підписувати такі довідки, тобто визнати їх дії протиправними, та визнати ці дії такими, які підпадають під статті 28, 364, 365, 366, 367 КК України;

зобов’язати відповідачів анулювати довідки від 21.03.2008 року та від 01.04.2008 року надані до Пенсійного фонду України;

зобов’язати відповідачів видати ОСОБА_1 копію протоколу комісії УМВС про призначення ОСОБА_1 посадового окладу 1150,00 грн. та довідку ВФЗБО УМВС про грошове забезпечення станом на 01.01.2008 р. (коли Постанови КМУ № 45 від 13.02.2008 р. не було у природі), в якій вказати наступні види грошового забезпечення: а) посадовий оклад у розмірі 1150 грн. згідно Протоколу комісії УМВС України в Чернігівській області, б) надбавку за вислугу років –у раніше встановленому та не скасованому розмірі  35%, в) надбавку за виконання особливо важливих завдань –у раніше встановленому та не скасованому розмірі 50%, г) надбавку за службу в спецпідрозділі –у розмірі визначеному законодавством (Постановою ВРУ № 3720-12 від 16.11.1993 р.), але не менше раніше встановленого розміру 35%, д) премію –у розмірі, визначених законодавством, але не менше раніше встановленого та не скасованого розміру 33,3%, е) підвищення посадового окладу для спеціальних підрозділів МВС –15%, ж) надбавки за розвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення УБОЗ, ГУБОЗ, УМВС, МВС –до 50%, з) надбавку за роботу в умовах режимних обмежень –у розмірі, визначеному законодавством, але не менше раніше встановленого та не скасованого розміру 15%; и) грошової компенсації замість продовольчого пайка -  у розмірі визначеному законодавством постановою ВРУ № 3720-12 від 16.11.1993 р. та уточненої МВС вартості норм продовольчих пайків згідно постанови КМУ 3 426 від 29.03.2001 року;

постановити відповідно до статті 166 КАС України окремі ухвали про порушення відповідачами законодавства України та вимоги постанов КМУ при підготовці та видачі довідок № 101/8988 від 21.03.2008 року та від 01.04.2008 року та направити їх до МВС України з метою вжиття заходів причин та умов, що сприяли порушенню закону та направити до відповідної прокуратури для розгляду питання про порушення кримінальної справи за ознаками  ст.ст. 28, 364, 365, 366, 367 КК України з метою притягнення до кримінальної відповідальності начальників ОСОБА_2 та ОСОБА_3.;

стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 згідно законодавства України моральну шкоду у розмірі 24000 грн. у рівних частинах, чи у частинах, які встановить суд;

стягнути з відповідачів у рівних частинах, чи у частинах, які встановить суд, розмір компенсації за несвоєчасну виплату пенсії у правильному розмірі (згідно ст. 51 Закону                     № 2262-12 та Закону № 2050-3), у зв’язку з тим, що з вини відповідачів Пенсійний Фонд України був введений в оману, та виплачував зменшений розмір пенсії ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що довідки, які направлені відповідачами до Пенсійного Фонду України в Чернігівській області не відповідають вимогам законодавства України. На підставі виданих відповідачами фальшивих довідок Пенсійний Фонд України в Чернігівській області провів не правильний та не дійсний перерахунок пенсії, тому позивачем подано позов до суду з метою захисту та поновлення своїх прав.     

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_3. та представник відповідача Управління МВС України в Чернігівській області Чугай О.О. позовні вимоги не визнали та пояснили, що перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2008 року проведений відповідно до вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позивач вважає, що при нарахуванні пенсії йому повинні враховуватися усі види грошового забезпечення, згідно документів, які є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визначено, що з 01.01.2007 року пенсія позивачу призначається та перераховується органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини третьої статті 63 до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка вступила в дію з 01.01.2008 року, підвищено розмір посадових окладів та змінено розмір додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пунктів 1, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року  № 45 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

21.03.2008 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області направило довідку № 101/8988 (а.с. 10) про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку призначеної пенсії, згідно якої розмір посадового окладу позивача вказано  1100,00 грн., оклад за звання 130,00 грн., надбавка за вислугу років 35 %, надбавка за виконання особливо важливих завдань 45%, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність 19%, надбавка за службу в спецпідрозділах 31%, премія міліції 24%, всього розмір грошового забезпечення вказано –3872,19 грн.

01.04.2008 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області України в Чернігівській області на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області була направлена довідка № 101/8988 (а.с. 47) про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку призначеної пенсії, згідно якої розмір посадового окладу  позивача вказано 1150 грн., оклад за звання 130,00 грн., надбавка за вислугу років 35 %, надбавка за виконання особливо важливих завдань 45%, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність 19%, надбавка за службу в спецпідрозділах 31%, премія міліції 24%, всього розмір грошового забезпечення вказано –4033,84 грн.

Тобто, перерахунок пенсії здійснюється на підставі чинного законодавства, при настанні обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Суд вважає, що відповідачі діяли правомірно, оскільки повідомили Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про зміни у посадових окладах працівників органів внутрішніх справ та направили вказані довідки.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті зробленого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився. Таким чином, обсяг і зміст конституційних прав на пенсію в розмірі не менш раніше встановленого, не порушені відповідачами.

Слід звернути увагу, що порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, передбачено, що довідку про перерахунок пенсії підписується керівником уповноваженого органу.

Тобто, довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби. Спірні довідки були підписані начальником ВФЗБО УМВС Буглов Ю.С. та начальником сектору забезпечення соціальних виплат ОСОБА_3., тому відповідачі при складенні та підписанні спірних довідок діяли в межах своїх повноважень визначених законодавством.

Крім того, погодження з особою тексту довідки та отримання від неї згоди для направлення довідки до органу Пенсійного Фонду України не передбачено законодавством України.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги щодо визнання протиправним зниження раніше встановлених розмірів грошового забезпечення, які не є нововведеними та які вказані в довідках № 101/8988 від 21.03.2008 року та від 01.04.2008 року, а саме наступних видів: надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за службу в спецпідрозділі, премії; визнати довідки № 101/8988 від 21.03.2008 року та № 101/8988 від 01.04.2008 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 фальшивими та недійсними; визнати начальника ВФЗБО УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2 та начальника сектору забезпечення соціальних виплат ВФЗБО УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 такими, що зробили та видали без згоди пенсіонера фальшиві довідки за своїми підписами, не маючи законного права підписувати такі довідки, тобто визнати їх дії протиправними, та визнати ці дії такими, які підпадають під статті 28, 364, 365, 366, 367 КК України; зобов’язати відповідачів анулювати довідки від 21.03.2008 року та від 01.04.2008 року надані до Пенсійного фонду України; зобов’язати відповідачів видати ОСОБА_1 довідку ВФЗБО УМВС про грошове забезпечення станом на 01.01.2008 р. (коли Постанови КМУ № 45 від 13.02.2008 р. не було у природі), в якій вказати наступні види грошового забезпечення: а) посадовий оклад у розмірі 1150 грн. згідно Протоколу комісії УМВС України в Чернігівській області, б) надбавку за вислугу років –у раніше встановленому та не скасованому розмірі  35%, в) надбавку за виконання особливо важливих завдань –у раніше встановленому та не скасованому розмірі 50%, г) надбавку за службу в спецпідрозділі –у розмірі визначеному законодавством (Постановою ВРУ № 3720-12 від 16.11.1993 р.), але не менше раніше встановленого розміру 35%, д) премію –у розмірі, визначених законодавством, але не менше раніше встановленого та не скасованого розміру 33,3%, е) підвищення посадового окладу для спеціальних підрозділів МВС –15%, ж) надбавки за розвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення УБОЗ, ГУБОЗ, УМВС, МВС –до 50%, з) надбавку за роботу в умовах режимних обмежень –у розмірі, визначеному законодавством, але не менше раніше встановленого та не скасованого розміру 15% –не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені безпідставно.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем отримано копію протоколу комісії УМВС України в Чернігівській області щодо призначення посадового окладу, тому позовна вимога щодо зобов’язання відповідачів видати ОСОБА_1 копію протоколу комісії УМВС про призначення посадового окладу 1150,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки права позивача в цій частині не порушені.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про міліцію»працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також грошове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Дію частини другої статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», який набув чинності з 11.03.2000 року.

Відповідно до пункту 5 наказу МВС України № 1489 від 05.12.2003 року «Про затвердження Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ»(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при звільненні видані предмети речового майна особистого користування, строк носіння яких не вийшов, не повертаються, а їх вартість не відшкодовується. Компенсація замість належних предметів форменого обмундирування видається тільки працівникам, які використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність.

Тобто, до спірних правовідносин не може бути застосована норма частини другої          статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка власне і передбачала можливість отримання грошової компенсації замість речового майна, оскільки у зазначений період вона не діяла.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка - у розмірі визначеному законодавством постановою ВРУ № 3720-12 від 16.11.1993 р. та уточненої МВС вартості норм продовольчих пайків згідно постанови КМУ 3 426 від 29.03.2001 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Оскільки положення статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України є вичерпними, розширеному тлумаченню не підлягають, суд приходить до висновку, що постановлення окремої ухвали не може розглядатися як позовна вимога, тому в задоволенні вимоги позивача щодо постановлення окремої ухвали відносно ОСОБА_2 та               ОСОБА_3. необхідно відмовити.     

Цивільно-правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.

Оскільки у спірних відносинах відсутні в діях відповідачів ознаки протиправної поведінки по відношенню до законних прав та інтересів позивача, тому вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 24000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачів у рівних частинах, чи у частинах, які встановить суд, розмір компенсації за несвоєчасну виплату пенсії у правильному розмірі (згідно ст. 51 Закону № 2262-12 та Закону № 2050-3), у зв’язку з тим, що з вини відповідачів Пенсійний Фонд України був введений в оману, та виплачував зменшений розмір пенсії ОСОБА_1, суд зазначає, що при розгляді справи не встановлено порушення прав та інтересів позивача з боку відповідачів при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу. Суд вважає, що пенсія позивачу виплачувалася відповідно до діючого законодавства, тому зазначена позовна вимога також не підлягає задоволенню.   

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника ВФЗБО управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2, начальника сектору забезпечення соціальних виплат ВФЗБО управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_3, Управління МВС України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

        Суддя:                                                                                          Непочатих В.О.